Час так швидко минає, що течія життя, здається, своєю стрімкістю й невпинністю набагато випереджає кипучий і клекотливий потік гірської ріки. Учора вже стало історією, а
Позначка: Добре побажання
Випадок на річці
На канікули Богдан приїжджав до бабусі кожного літа. Хоча навчається вже у восьмому класі, та не полишає звички пожити в селі. Йому подобається топтати росяні
НЕ ПАПЛЮЖТЕ РІДНУ МОВУ
НАЗАД ДОРОГИ ВЖЕ НЕМАЄ Назад дороги вже немає ─ Я вибрала сама свій шлях. Бува нелегко, але долаю, Борюсь до потемніння у очах. Тернистий шлях
Моє село
Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…
Абаровському І. К.
Другові та однодумцю. Простий портрет: і скромний, і відвертий. Доступний він. Флегматик, оптиміст. В досягненні мети- проникливий і впертий, А по життю завжди запеклий журналіст.
Бедный Саша
Сосед наш нынче занемог. Весь мир казался тесный. Главой бы думал, но не смог; Диагноз прост: нетрезвый. Проходят месяцы и дни – Болеет бедный Саша.
Про іноземні мови
Про іноземні мови (байка) Одного разу миша-мама Своїх дітей із нірки вивела на світ. Сяяло сонце, пташка щебетала, Та раптом із-за рогу вийшов кіт. Сімейка
Мамі
Привітання мамі до ювілею Ти проводжала мене рано, Бажала щастя і добра. Я дуже вдячний тобі, мамо, Мене в життя ти привела. Життя моє різноманітне:
Федина Віра Миколаївна
Віра Миколаївна Федина народилася в мальовничому куточку Житомирщини в 1955 році. Любов до поезії навівала сама природа, після школи закінчила медучилище і все життя її
А я сьогодні їду у село
А я сьогодні їду у село, Мене чекає там моя сивенька мати, Вона на шлях втомилась виглядати, Її життя вже майже відцвіло. Я поспішаю, щоб
Землякам
Землякам Я вдячний вам, мої Немудруї, За перший крок і перший промінь сонця, За посох ваш на всі шляхи мої І погляд матері з усвітнього
Настя
Весна В яблуневім цвіту Зустрічає нас сад, І червоні тюльпани Вінчають весну. Як з тобою, кохана, Повернути назад Юні роки свої Нашу осінь рясну? Наші