Абаровський Іван, музей "Посулля", Недригайлів.

Абаровському І. К.

Другові та однодумцю.
Простий портрет: і скромний, і відвертий.
Доступний він. Флегматик, оптиміст.
В досягненні мети- проникливий і впертий,
А по життю завжди запеклий журналіст.
Знавець минулого із батьківського краю.
Немов розбуркувач звитяг і потрясінь,
Бо ж вічність так безжально поглинає
Правду життя пройдешніх поколінь.
Тут притаманні хист, бажання й спрага,
Мов каменяр, скалу минувшини січе.
Дізнатись лиш, о звідки та наснага!
Про нього теж колись історія зрече.
Іде в архів – ганяти там пилини.
Ще й залюбки, бо це йому – не лінь!
Ворушить час за факти і світлини
Задля усіх прийдешніх поколінь.
І друг такий, що іншого не треба:
Як послизнувся – поруч є плече.
Лиш за брехню, можливо, вийде з себе,
А правду в очі – першим ізрече.
Береться за перо, неначе за орало.
В доробку для людей і щастя пізнає,
А правду всю виносить для загалу.
Ще не один музей, мабуть, він заснує.
29.03.2013

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *