Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки
Позначка: безсонна ніч
Простуєш містом – бабах, бабах
Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Життя – нагорода
Розстрілюють краплями цівки дощисті Всі наші гріховні, облудні думки. Зізнаймось: чи маємо душі всі чисті?!. І що нам Голгофа, ГУЛАГ, Соловки?.. Хто роду від роду
Близнята
Віршоновела Там, де річка чиста плине, де у небо пісня лине, село тут є мальовниче, у лісах, ярах – гніздиться. Тут козацька є садиба: сад
Я повна вщерть
Я повна вщерть. А дослухАюсь – пусто – украй, по вінця, розпачем катів. Здалось, січу на поминки капусту, де поряд – потопельник в наготі. Зв’язок
Так боляче…
Так боляче ніколи не було, І вже не буде! Господи, благаю, Дай мудрості, і сили, і тепла, Чого давно я вже не відчуваю! Так боляче