Мої мрії Вже сонце раділо пташиним пісням, В проміннях воно просиналось, Я в мріях щасливих його зустрічав – Мені так дитинство згадалось, Там тато і
Позначка: Батько
Вікна батьківської хати
Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли
О, світе Божого добра!
О, світе Божого добра, Проснися в душах очерствілих! Заблудлих, проклятих, глухих, Продажніх часом, онімілих. Наповни, Господи, серця Красою ніжною і цвітом, Добром і щедрістю, теплом,
Лелеки
Зі збірки об’єднання “Обрії”: “Краю рідного чисті джерела”. Надворі вечоріло… й недалеко… На дереві… обабіч… край села… Крильми змахнули стомлені лелеки. Гніздо шукала пара молода.
Парафійнику Миколі Андрійовичу
Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,
Ти маєш все, коли є батько й мати
Ти маєш все, коли є батько й мати. І ти герой, і рицар, на коні. Та дякувати, знаю, забуваєш Ти часто їм, як чую: ”