Сашко Ірванець залишився у розбомбленому Ірпені. З міста, що ракетами розтрощене, До усього світу прокричу: Цього року у Неділю Прощену Я, здається, не усіх прощу!
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Сашко Ірванець залишився у розбомбленому Ірпені. З міста, що ракетами розтрощене, До усього світу прокричу: Цього року у Неділю Прощену Я, здається, не усіх прощу!
З мечем прийшли – від нього і загинете. Куди ви лізете, рушисти?! Ви стали орками для всіх, Для всього світу й українцям, У світлім розумі
Уже не довго. Дуже скоро. Тремтіть, ворожі таргани, Тікайте, путінські потвори І згиньте, слуги сатани. Ви, наче іншорідне тіло, Моя земля рашистів всіх Крізь рани,
Ми за мир у своїй Державі, Ми за правду у ці часи, Ще підніме Господь в повній славі, Українські усі шляхи. Ми за мир стоїмо,
Народ России, вы опять молчите? Когда взрывают наши города! И по ночам спокойно спите? Ведь это тут, не где-то там! Народ России, вы боитесь правды?
Боже Всесильний, спаси Україну, Щоб ворог пішов і Вкраїну покинув, Щоби не стріляв у СОЛДАТА- ГЕРОЯ, Бо він захищає усіх нас собою. Спаси, Божа Матінко,
Моя Україна слізьми оповита. У тяжкому горі вся кров’ю полита. В сльозах матерів вся молитвою стала – Двох братських народів страждання зазнала. Росіє, задумайся!… Прозріють
Чом дійсність, люди, в нас така? Боюсь, до “ручки” дожилися, До краю прірви підійшли- У двадцять першому столітті Бідують люди на землі. На тій землі
Диптих П.Д. 1. У цій хурделиці, завії так щасливо! Бо десь є ти! – високий, дужий, молодий! І родять зорі у снігах твої сади, І
Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й
Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й
Горить, тремтить окраєць мого саду, О скільки знов невигаданих тем! Я так люблю зітхання листопаду Й осіннє танго білих хризантем. Ворожить вітер, рве пелюстки білі,