(учнівські дослідження ЗОШ № 10) Точна дата побудови та облаштування маєтку Навроцьких невідома. Вірогідно, що це сталося десь у середині ХІХ століття. Маєток був розташований
Автор: Admin
Случайностей не бывает…
(находки редактора) Реставрация фамильного склепа Навроцких шла полным ходом. Элементы родового герба на склепе были разрушены практически до основания. На фронтоне склепа с трудом угадывалась
Про підсумки конкурсу імені Г.М. Навроцького
28 грудня в міській бібліотеці для дорослих відбулася знакова подія — нагородження почесними грамотами та цінними подарунками переможців конкурсу з приводу ювілейних дат: 180-річчя
Освячення хреста відбулося
Григорій Навроцький — Почесний громадянин міста Ромни, адже завдяки його ініціативі та безпосередній участі було підготовлено проект будівництва залізниці від Бахмача до Ромен і далі
Була на цвинтарі покинута могила
Була на цвинтарі покинута могила, Та небо змилувалось. Господу хвала! І благодать судьбу людини воскресила, Хоч не святої, та за праведні діла. Що вболівав, що
Восстановим имя, восстановим честь!
Ах, что вы, предки, натворили, Зачем могилу осквернили? Неужто стало всем светлее: На сердце блажь, душе теплее? Как вы могли забыть, не знать, Кто Ромен
Поклонимся, поклонимся, поклонимся…
Навроцкому Григорию Николаевичу Не исправив свои ошибки, не ищи их в делах других. Таинственная сила, магия сокрыта в намерениях благих. Ничто не случайно в мире.
Пам’ятає Ромен
Всі звикли, що в Ромнах Давно є залізниця. У даль нас повезе вона, Немов на крилах птиця. Зібрався хтось в дорогу Чи хтось когось чекає.
ЗЛИВА ВІРШІВ
ТЕРПКИЙ НЕКТАР Люблю тепло я бабиного літа, Його терпкий нектар із чаші п’ю. Дощами вмита, сонечком зігріта, Я проводжаю молодість свою. Десь журавлі вже покидають
ПАУТИНЫ ОСЕНИ
МОЯ ЛЮБОВ Моя любов, моя печаль, Недоколихана весною. Із павутиння вже вуаль Гойдає осінь наді мною. Чи дійсність, а чи, може, сниться? Туманом стежку затуля.
УКРАЇНА НЕ ЗГИНЕ
ГОЛОС ІЗ «НЕБЕСНОЇ СОТНІ» З «Небесної сотні» вмить голос долинув, Неначе молитва з небес: «Загинув я, мамо, за рідну Вкраїну, Її захищав, як тебе. Пробач
Із щоденника мами-2
У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна. Працювала вона медичною сестрою в Засульському