Якби Всевишній не створив мене, Якби мене батьки не народили, Ти іншого б, голубонько, любила, Ти з іншим би пізнала неземне… …Якби ж Тебé Господь
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Якби Всевишній не створив мене, Якби мене батьки не народили, Ти іншого б, голубонько, любила, Ти з іншим би пізнала неземне… …Якби ж Тебé Господь
Край села стара хатина, Вщент заповнена людьми, Гірко свічка восковими Обливається слізьми. Вся кімната оповита Чорним кольором хустин. Біль і горе, наче свита, Коло тихих
Не уявляється мені душа без тіла… Напевне, це субстанція якась незрима, нечуттєва, замертвіла, безлика, без облуд і без окрас. Душа без тіла – без біди
МОЄМУ ПЕГАСУ У сплетіннях образи і болю, печалі і зла, Коли доля здається нещадною несправедливо, Піднімися з колін і помри. Але тільки красиво. Бий копитом
Два солдати Після грізної битви Два солдати сиділи Край дороги, де зріла трава. Два бійці між собою Тихо щось говорили, І тремтіли в повітрі слова.
Вовненко Лариса Іванівна народилася 1975 року в місті Ромни Сумської області. Закінчила місцеву загальноосвітню школу №8. Далі – музичне училище ім. Д.Бортнянського та педагогічний університет
Віктор Макарович ОСАДЧИЙ народився 14 жовтня 1946 року в селі Чернеча Слобода Буринського району Сумської області. З 1973 року, після закінчення Сумського педагогічного інституту імені
Безсонні ночі українських матерів …Я знаю, як пишуться вірші, Коли сон у нічку не йде. Коли думи й думки все більші, А там і вранішнє
Осінь – пора золота для жінок Кружляє листя над майданом, Хмари віщують танок для дощу. На побачення я тобою не звана. І тебе вже, мабуть,
Місто моє веселкове, Місто моє барвінкове, З дитинства тобою захоплена я. Де б не була я, Де б не жила я – Завжди з тобою
В небі сивіють хмари. День Перемоги настав. Як ти живеш, ветеране? Мабуть, всю ніч не спав? Сиве волосся на скронях, Думка в минуле летить. В
Захворіла моя Україна, Із Дніпра голубими очима, Із карпатських річок голосочком, Із гірського намиста разочком, Із косою, з морськими вітрами, І волоссям, що пахне степами…