Онтологія Людини і майбутнє людства Передмова. Подвиг розуму українського народу. Життя цивілізацій показує, що лише декілька народів ставали творцями певних світоглядів. У числі цих народів
Автор: Admin
Та не Боги ж ви, не Боги!
Стражданням, болями, страхами Нас хочуть вибити з землі, Спалити хочуть, та не вийде, Короткі душі в вас, гнилі! Ви стільки болю нам принесли. Ви скільки
Здається, саме час
Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Шановний, “королю”, я голос народу
Шановний, “королю”, я голос народу, Мовчати не вмію, за правду борюсь. Не знаючи броду, не лізу у воду, Але всім негодам в обличчя сміюсь. Шановний,
Моя любов до поезії Ліни Костенко абсолютна
У 1994 році Ліна Костенко дала згоду на обрання її академіком Української академії оригінальних ідей. Це анти-патонівська організація. Ліна Василівна відмовила бути членом академії, яку
Потоком ніжності, чи радості, чи болю
Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні
Ніхто не захистить. Ти сам на сам.
Ніхто не захистить. Ти сам на сам. Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти. Не віддавай мене! – я не відддам, – бо чорний
Час біжить
До весни лишилися години. Час біжить, цей цикл не зупинить. Та весна засмучена, в тривозі, Поряд неї дрон страшний летить. Сльози накотилися на очі. Скільки
Три роки незламності та героїзму у війні!
СВІТЛО у ТЕМРЯВІ (ВІРШЕЛА) Першого дня, на світанку, важко було вірити, що це – всерйоз, хоча навколо чулиця вибухи і горіли будинки, автомобіли, магазини… Другого
Тригнозисна фундаментальність Петра Харченка
Петро Харченко Благовісна післямова (Книга: П.А. Харченко. ТриЕго. К.: «Фенікс». 2008. 420 с.) Чимало шкідливих духовних викидів нагромадилось у духосфері протягом історії пізнання суті Людини.
Піснями весни зацвітали
Добірка пісень Петра Харченка Заманиха З трьох криниць нап’юсь водиці, Щоб горнувсь до лебедиці, До мого крила. Є ключ-квітка голубенька, Відімкну твоє серденько – Край
Там за вербами, за городами…»
Добірка поезій Петра Харченка Реабілітація горобця Замандюрилось чорної ряси, Потримати кадило в руках. Призабув, що такі лоботряси Як і я – в первородних гріхах… Випив