…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила Ромен Коли приходиш на творчий
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила Ромен Коли приходиш на творчий
(до ювілею 28.01.2019 р.) Пре-ЛЮД-І-Я-МИ привітальними переповнена, пре-МИЛО, прийми подруги поздоровлення! Прекрасна, пресонячна, прешанована пані! Позвольте приязно-поклінно привітати поетесу, посестру, подругу, побажати поетичного поруху-пориву, промінного
Ромене мій! – найперший подих, слово, перші кроки, Де січень снігом, цвітом-болем вибілив мій шлях. Крізь біль той паростком любові проростали роки, Струмків життя жертовного
ВІЧНО КВІТНИ, РОМЕН! (Пісня) Здрастуй рідна земле, мій Ромене, Славний край – кобзарський, край-поет. Живить серце мудрість предковічна, Волі дух і слави із легенд. Приспів:
Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,
Піснями вмита тут дорога до села, Пісні так сяють, наче усмішка хлібини. На рушниках дитинства порухи крила, І дух трави і глини свіжої в хатині.
Вже доїжджаємо. Ромни. Засулля. Липень. Вечоріє. Не бачилися від весни. Як тато тут? – Один… Старіє… Я з Вами знов – Ромен, Ромен! По вулицях
В активі Федерації жінок «За мир у всьому світі» впевнені, що жінки відіграють фундаментальну та особливу роль у створенні гармонії та миру на всіх рівнях
І знову я збираюся в столицю, Там мої друзі щирі, як рідня! Кортить на славний Київ подивиться, Хвилююся в чеканні я щодня. Там уже рідна
…Поезія уперто обира отих кількох, що справді їй послужать! Оці її рядки про неї саму — Любов Матузок. Колись вона буквально стрепенула мене своїм словом.
У щоденних клопотах, господарських буднях минає життя. У Миколи Андрійовича Троценка, талановитого художника з Перекопівки, воно завжди було діяльним, насиченим, повнокровним. Служив, як міг, людям,
Вона народилася в лютому далекого передвоєнного 1939 року в родині роменського журналіста Івана Івановича Шурхала та його дружини Катерини Данилівни, яка вчителювала в колишній залізничній