Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
Іноді достатньо однієї старої фотографії, щоб розпочалася справжня історична подорож. Саме так сталося і цього разу. Випадково натрапивши в інтернеті на чорно-білу світлину старовинної садиби,
ПРИСВЯЧУЮ загиблим колегам моєї школи, яку знищив ворог. Цвітом вишень життя в школі пролетіло, Час веселий збіг струмочком – нанівець… В цій оскомі терпне серце,
Проклятий враже, нас не налякаєш Відсутністю і світла, і тепла. Погано ти, моsковіє, нас знаєш, І тільки трупи по Вкраїні розкидаєш, – Своїх в полях
«Через таких, як ти» – образливо лунало, У серці вмить прорізало ножем, А я у відповідь тихенько усміхнулась, Тримаючи в душі болючий щем. «Через таких,
Цвіте жасмин у срібній тишині, І поїть ніч солодким ароматом, І місяць ніжно світиться в вікні, Мов тихий спогад, в давньому стакато. Цвіте жасмин –