Народився 21 грудня 1980 р. у с. Хоминці Роменського району Сумської області.
У 1999 році закінчив Сумське ВПУ-11 за фахом машиніст автомобільного крану.
Працював у службі державної охорони після строкової служби. З 2001 року -у Кременчуці на сталеливарному заводі водієм, а з 2013 року на Крюківському вагонобудівному заводі водієм автокрану.
З початком військової агресії росії 2014 року добровольцем став на захист України. Солдат Дудка служив мінометником у складі 93-ї механізованої бригади на Донеччині. З серпня 2014 року охороняв селище Грабське під Іловайськом.
Загинув 29 серпня 2014 року під час свого останнього бою, прикриваючи вихід наших військ з Іловайського котла так званим «Зеленим коридором» на дорозі поміж с. Многопілля – с. Червоносільське – с. Осикове.
16 жовтня 2024 року Юрій був похований на Краснопільському цвинтарі у місті Дніпро як невпізнаний герой. Лише за тестами ДНК рідні знайшли сина. Перепоховали Героя у рідному селі Хоминці 10 квітня 2015 року поруч з молодшим братом Володимиром.
Юрій Дудка нагороджений:
– орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) згідно з Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»;
– відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 р.;
– «Іловайським Хрестом”» (посмертно);
Меморіальні дошки братам Дудкам встановлені на загальноосвітній школі с. Хоминці Роменського району Сумської області 07 травня 2015 року.
12 жовтня 2021 року в Сумському вищому професійному училищі будівництва та автотранспорту (ВПУ-11) відкрито пам’ятну дошку.
