Народилася 12 квітня 1938 року на півночі Росії, в місті Архангельськ. З раннього дитинства ввібрала красу холодного краю, ще дитиною спробувала відобразити любов до природи у віршах.
Доля склалася так, що все життя доводилося важко працювати в різних сферах народного господарства. Основна професія – працівниця поштового зв’язку. Людмила Артемівна – цілеспрямована, наполеглива та смілива жінка. Вона намагається помічати в житті тільки позитивні сторони й увесь час розвиватися. Захоплюється художньою літературою, образотворчим мистецтвом, водить автомобіль, займається художньою фотографією, чудово шиє та куховарить.
«Півжиття я купалася в білих ночах, півжиття – в красивих каштанах…» – так поетично говорить Людмила Зайцева про Архангельськ і Ромни. Бо для неї рідні і Росія, і Україна. Часточка душі залишилася в Архангельську. Близькі серцю й Ромни, де кохала і була коханою, де народилися діти, живуть близькі, друзі.
У 2005 році Людмила Артемівна захопилася мистецтвом розпису тканин і нині майже кожну вільну хвилинку присвячує чудовому східному мистецтву “батік” і своєму першому захопленню – написанню віршів. Вперше її поетичні твори побачив світ у 2007 році в Архангельську у збірнику “Земля родная”.