Роса – то Божії сльози
Народна творчість
Сонце, о сонце !
Чи чуєш ти нас ?
Ми ж салютуєм
Тобі в ранішній час!
Земле, о земле!
Прокинься, не спи,
Ми ж салютуєм
І тобі, і тобі.
Космос безмежний,
Далекі світи,
Зорі, планети,-
Нам рідні і ви.
Ми вас вітаєм
З сьогоднішнім днем,
Привіт свій палкий
Усім шлем, усім шлем !
——
Сонце, о сонце,
Тебе виглядаєм !
Сонце, о сонце,
Тебе ми чекаєм !
Виглянь з-за хмари,
Всміхнися землі,
Любимо, сонце,
Тебе дуже ми !
——–
Дощику, дощику,
Сад наш полий.
Дощику, дощику,
Листячко змий.
Кожну пелюсточку ти напої¬-
Дощику, дощику,
Ніщо не мини !
———–
Планета Земля
потребує добра:
сонця, дощу,
і людського тепла
Дощ іде,
водицю ллє
по краплині,
по краплині
він напоїть нам усе:
конюшину,
кашку,
сонях,
ялівець,
зелененький споришець,
подорожник,
ревінь,
ще малесеньку ромашку,
деревій,
полин,
чебрець –
кожен, кожен
корінець!
Бо ж для того
дощ іде –
скрізь водицю радо ллє !
——–
Сонце небо,
Сонце
Ранок,
Роси в сонячнім намисті.
І краплини
чисті-чисті.
Сонце
Ранок,
Сонце небо.
———–
Рано
вранці
справжні
дива:
ранком
рано
ранкова
зоря
планету
з новим
ранком
віта !
—–
Чому
на травиці
вранці
роса ?
Це з неба
скотилася
Божа сльоза
——
Ранок
рано
будить усе:
ранком
рано
сонце
встає
——
В краплині
роси
Уся краса!
У ній, як в
сльозині,
одна чистота.
——
Справжні дива-
На траві-роса.
Кожна росинка,
Як намистинка.
В кожній росинці-
Сонця по краплинці,
На світі дивнішого
дива нема,
Ніж сонце і ранком
в росиці трава!
———
Сонце,
Земля,
Вода-
Трійця свята,
Основа життя!
—–
Роса- Божа сльоза Чиста водиця- Хай світ освятиться! ——