Роменський пивзавод

З історії Роменського пивоварного заводу

Перший пивоварний завод на території Роменського пивоварного заводу побудував німецький пивовар Бриніх на початку другої половини XIX століття. Його зведенням займалися німецькі спеціалісти, які встановили на ньому німецьке обладнання. Цей процес фінансував сам Бриніх. По закінченні будівництва він залишився на заводі працювати пивоваром. На початку XX століття Бриніх застрахував його на велику суму грошей. 1907 року завод повністю згорів.

За іншою ж версією пивоварний завод у Ромнах звели у 1880 році і належав він коллежському регістратору Є. Петричеку. 

На заводі використовували тільки натуральну сировину відповідно до німецького закону про чистоту пива від 1516 року, а саме: воду, солод, хміль та дріжджі. Продукція Роменського пивоварного заводу в кінці ХІХ століття славилася на різних ярмарках, її возили у Харків та Катеринослав. 

1912 – територію, де знаходився згорівший завод Бриніха, викупив поміщик Пахомов, дружина якого була донькою відомого фабриканта Савви Морозова. Пахомов розпочав будівництво нового пивоварного заводу, але через смерть не встиг його закінчити. Його дружина передала будівництво орендатору, який закінчив її у 1913 році. В тому ж році почалася його експлуатація. На свято святого Григорія Побідоносця (6 травня) підприємство освятили та назвали його «Георгіївським пивоварним заводом». 

Даний логотип можна зустріти на етикетках, пляшках та посуді того часу.

 

В економічному енциклопедичному словнику поняття «товариство на паях» розуміється як об’єднання фізичних, юридичних осіб, кожна з яких вносить свою частку (пай) у загальну справу у майновій або у грошовій формі. Що цікаво, так на початку ХХ ст. багато фабрик та заводів об’єднувалися в такі об’єднання. Для них це було вигідно. Місто Ромни не було винятком.

З архівних джерел Державного архіву Сумської області («Роменське товариство на паях Гергіївського пивоварного чавуноливарного механічного заводу м. Ромни Роменського повіту Полтавської губернії 1912-1920 років» ( 2.ф. 1058) ми дізналися про існування в ті часи Роменського товариства на паях “Георгіївські заводи в Ромнах”. З назви справи стає очевидно, що дане товариство включало різні за своїм профілем промислові об’єкти. Як бачимо, сюди увійшов і пивоварний завод.

У цій справі ми відшукали “Проект устава товариства на паях для постачання заводів з виробництва землеробських машин сировиною, напівфабрикатами та знаряддям виробництва”. Даний документ допоміг нам краще зрозуміти поняття “товариство на паях” та уявити місце Роменського пивоварного заводу в ньому.

На Георгіївському пивоварному заводі м. Ромни діяли правила внутрішнього трудового розпорядку. 

При влаштуванні на роботу встановлювався 7-денний випробувальний термін, після успішного проходження якого відбувалося офіційне працевлаштування. Новопризначений працівник знайомився з правилами трудового розпорядку, які зобов’язувався виконувати в обов’язковому порядку.

Робочий день був важким, починався він о 6 год ранку, закінчувався пізно ввечері з перервою на обід з 12 до 13 год.

Аванс та заробітну плату отримували у встановлені дні: першого та шістнадцятого числа кожного місяця.

Про звільнення потрібно було повідомити заздалегідь, не пізніше, ніж за два тижні, щоб завод відшукав кваліфіковану заміну.

Вихідні встановлювалися загальноросійським трудовим кодексом. Додаткові вихідні могли надаватися при виникненні у працівника поважних причин або у випадку погіршення самопочуття.

За неналежне виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, нанесення шкоди підприємству працівник підлягав покаранню. З цією метою було розроблено відповідний табель штрафів, зі змістом яких Ви можете ознайомитися нижче.

Серед документів справи ми познайомилися з “Анкетой учета оборудования производительности фабрично-промышленных заведений, изготовляющих пищевые продукты”. Тут представлена інформацію про місцезнаходження завода, імена його власників, кількість працівників, дається опис стану обладнання, згадується вартість виготовленої продукції тощо.

Інформацію про витрати та прибутки, замовників, виробництво пива можна переглянути у нижче представленому документі.

Нам вдалося з’ясувати, що окрім пива, Георгіївський пивоварний завод м. Ромни був задіяний ще й до виготовлення вівсяних круп. Про це в документах нижче.

Георгіївський пивоварний завод підтримував економічні зв’язки з різними фізичними та юридичними об’єктами. Цікава інформація про це в Листі про співпрацю

А також надавав всіляку допомогу та підтримку.

З метою забезпечення трудових прав працівників заводу функціонував Профессиональный союз робочих, мастеров и служащих “Георгиевских заводов”.

Адміністрація заводу постійно страхувала своїх працівників. Вона користувалася послугами Київського окружного страхового товариства.

Нам вдалося відшукати процес оформлення нещасного випадку, який стався на Георгіївському машинобудівному заводі з працівником Іваном Лобунько. Завдяки справі Лобунька можна впевнено сказати, що права працівників адміністрація “Георгіївських заводів на паях” забезпечувала в повній мірі.

З метою юридичного оформлення економічних зв’язків з фізичними та юридичними особами Георгіївськмй пивоварний завод використовував Бланк договору даного зразка.

ПЕРЕДВОЄННИЙ ПЕРІОД

1924 – керівницею завода стала донька Морозова, Анна Миколаївна Пахомова. Пивоваром у неї був з 1914 по 1927 рік Ікін А.В., який приїхав у Ромни з Москви, де він працював на Трьохгорному заводі. Ікіна змінив чех Новак на два роки, потім до 1937 року пивоваром працював німець Франц Жидло.

В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1943 – німецькі окупанти завдали великих втрат заводу. Наземна частина головного технологічного корпусу була зруйнована, знищена котельня, адміністративне приміщення та частина складських приміщень. Повернувшись з евакуації та армії працівники завода приступили до відновлення завода.

Післявоєнний період

1953-1954 – побудована нова котельня, заменені дерев’яні бродильні чани та лагерні танки, відновлена варниця.

1959 – головним пивоваром стає Барський В.Ф. – відомий колекціонер пивних етикеток.

1962 – завод планував випустити 470 тис. дал пива

1967 – вперше було зареєстровано товарний знак Роменського пивзавода, наступного року під керівництвом Барського було розроблено рецептуру пива Роменске святкове.

1970-1980-ті – проведена повна реконструкція усіх відділень: замінено варочний агрегат, пересувну грядку в солодовні, встановлено додаткові бродильні чани, здійснено перехід на газове паливо котельнею, введено в експлуатацію цеха хлібного кваса. Завод вийшов на задану проектну потужність. Виробництво пива склало 520 тис. дал в рік.

В роки незалежності України

1996 – пивзавод реорганізували з комунального підприємства в ОАО, головним співвласником якого з 84,8% акцій стало місцеве ПП «Квидсиф» (Вячеслав Шапошник)

2001 – випуск пива зупинили. На отримані гроші придбали устаткування для виробництва безалкогольних напоїв.

Нині на місці колись потужного Георгіївського пивоварного заводу за адресою м. Ромни вул. Вахрамєєва, 6 панує пустка…

З 2010 року на цьому місці знаходиться ТОВ “Елеваторний комплекс Зерно-Торг”.

Традиції Георгіївського пивоварного заводу поступово починають повертатися з небуття. В місті Ромни ще в 2017 році почала працювати міні-пивоварня “Роменська Броварня”, яка випускає один сорт за давніми німецькими традиціями – світле пиво “Роменське світле” (алк. 4.2%).

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *