Олекса Якович Ющенко народився 2 серпня 1917 року в селі Хоружівці Недригайлівського району. Тоді це була Полтавщина, Роменська округа. Дитинство поета, прозаїка промайнуло серед чарівної природи, на берегах тихоплинної Сули, яку вже пізніше з такою любов’ю оспівав поет у своїх віршах. Батько, Яків, служив у російській армії 1910—1911 року в Грузії. Звідти повернувся з великою скринею книг, серед яких були твори Шевченка, Гоголя, Пушкіна, Чехова, Короленка; комплекти журналів «Север» і «Нива», в яких було багато репродукцій з художніх музеїв світу. До Ющенків за тією чи іншою книгою приходили не лише сусіди, а й з довколишніх хуторів, аби на якийсь час випросити щось із тієї скрині… Шанобливе ставлення батька до літератури передалось Олексі. Поет створив численну галерею літературних портретів своїх сучасників: за його спогадами і враженнями можна відстежити літературний процес двадцятого століття. Пізніше Олекса чотири роки навчався в Роменському агротехнікумі і жив по вулиці Луначарського, потім у гуртожитку поблизу технікуму. Відвідував у технікумі літературний гурток Івана Павловича Галюна, тут познайомився з учителем і поетом Йосипом Дудкою.
Закінчив філологічний факультет Ніжинського учительського інституту і працював у чернігівській газеті «Молодий комунар», керував літературним об’єднанням Чернігівщини. Член Національної спілки письменників України з 1944 року. З 1944 по 1946 рік завідував відділом літератури в редакції республіканської газети “Зірка”.
За війни був редактором радіостанції ім. Т.Шевченка в Саратові.
Матеріал взято з Вікіпедії.