Шугай Олександер Володимирович

Шугай Олександер Володимирович

Шугай Олександер Володимирович народився 15 вересня 1940 року в місті Ромни Сумської області. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка та міжнародні курси славістів при Братиславському університеті (Словаччина). Працював у провідних газетах і журналах України, зокрема, «Радянська Україна» (тепер «Демократична Україна»), «Знання та праця», «Дніпро», «Пам’ятки України», вида-вництво «Молодь», Всеукраїнське товариство імені Т. Шевченка «Просвіта», відповідальним секретарем Київської організації Національної спілки письменинників України, а також за кордоном.

Поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор поетичних збірок: «Ромен-цвіт», «Неподільність»; прозових – «По стерні босоніж»,» Крапля сонця у морі блакиту», роману-дослідження «Іван ­Баг­ряний, або Через терни Гетсиманського саду», рома­­ну-п’ятикнижжя «Притча про хату, або Со­рок святих»; есе «Багряний читає Липинського… (сторінками книги «Листи до братів-хліборобів»)», «Усе живе – тепле (нове про Григора Тю­тюн­ника)», «Як творилася «Аполлонова лютня» (сповідь ініціатора і редактора першої в XX ст. антології давньої української поезії)»; упорядкував збірки творів Івана Багряного «Під знаком Скорпіона», «До Ворскли, по рибу», «Золотий бумеранг та інші поезії», двотомник «Вибрані твори» (з авторською передмовою); переклав збірку віршів Климентія Зіновіїва до «Хрестоматії української літератури XV–XVIII ст. та окремим виданням «Золоте чересло». Автор спогадів про В. Мисика, Б. Тена, Б. Антоненка-Давидовича та багатьох інших публікацій. Ініціатор і фаховий редактор перевидань в Україні відомих, але призабутих авторів української діаспори, зокрема, Віталія Бендера, Василя Гришка, Семена Підгайного та ін. Окремі твори Олександра Шугая побачили світ у перекладах іноземними мовами. Лауреат премії імені Івана Багряного, премії «Благовіст». Як громадський діяч, був відповідальним секретарем Оргкомітету Конгресу незалежних держав колишнього СРСР та I Всесвітнього форуму українців у Києві 1992 року, головою ревізійної комісії Конгресу Інтелігенції України. Представник Фундації імені Івана Багряного (США) у Києві.
Матеріал взято з сайту журналу «Універсум».

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *