Воля-як повітря для людини,
Іноді-цінніша за життя,
У неволі цвіт душі загине,
Втопиться у омуті сміття.
Вірність-цінник якості душі.
Не полюбить серце проти волі,
Хоч кажи йому, хоч не кажи,
А лише любов єднає долі.
Бо кохання-особлива пташка,
Бережіть його, бо полетить,
Як не любиш-вірним бути важко,
А як любиш-ціниш кожну мить.
Думка у людини-найпрудкіша;
У думках ми майбуття плануєм,
В добрих думах серцю веселіше –
І не самотнім хтось себе відчує…
Дружба між людьми-це міст незримий,
Це опора міцна, як скала,
Справжній друг – ніким не замінимий,
Дружба завжди вірною була!
************
Проходять дні, спливають пори року,
Все ближче тризна підступає,
А серце туга ненароком
Все більше й більше огортає.
Хоч бадьоришся-вік бере своє,
Душа від розпачу страждає,
А кров гаряча в скроні б’є,
Що літо вже на осінь повертає!
І хоч пора ця золота,
Та осені із літом не зрівнятись –
Це так, як вишня, що під осінь зацвіта,
Але не зможе з того цвіту плоду дати!
***************
Подивися на небо –
Яка чиста блакить!
Сумувати не треба,
Хоч і серце ятрить.
Дякую Богу сердечно,
Що дарує нам дні,
Нарікать не доречно,
Що дряхлієм, як пні…
Ще не вмерли надії,
Віра в сонячну мить,
Наші душі зуміють
Вік планетний дожить.
Щоб по правді і вірі
Не топталась пиха,
А в своєму кумирі –
Не шукали гріха.