Валентина Єфремова. Анонс.

ВІД ДАВНИНИ І ПО СЬОГОДНІ або ЧАС ЗОРОМ МИТЦЯ

Перед нами великий том під назвою „Художньо-мистецька спадщина Сумщини – від давнини і по сьогодні”.
Читаючи це унікальне видання, бачимо перший досвід біографічного збірника такого масштабу. У книзі розповідається про художньо-мистецькі набутки Сумщини упродовж століть. Через досягнення авторів різних напрямків образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та архітектури авторка – мистецтвознавець Валентина ЄФРЕМОВА прагне показати красу і неповторність північно-східного регіону нашої щедрої на таланти України. У роботі представлено близько 500 творчих біографій художників, як професійних так і аматорів, мистецтвознавців, меценатів , які, як зазначено в книзі, своєю творчою і благодійною діяльністю сприяли художньому відроджденню рідного краю. Авторка наголошує, що особливою гордістю Сумщини є, зокрема, 15 художників, вихідців з області, котрі увійшли до педагогічного колективу Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України.
У коротенькому авторському передслові з великою пошаною говориться про власних вчителів, осібно виділяючи академіка Академії наук України, лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка, професора, мистецтвознавця і художника Платона Олександровича Білецького (1922-1998). Ця людина була переконана в тому, що художньо-мистецька спадщина Сумщини, особливо храмове дерев’яне будівництво доби козаччини, обов’язково матиме своїх вдячних дослідників.
А відкривається книга натхненними рядками Йосипа Дудки:
Я з того краю, де дуби
І люди мужні, коренясті;
Де поле пахне до глибин
Ласкавим небом голубим,
А пісня пахне свіжим рястом…

„Вишневою гілкою України” називає автор вірша рідну Сумщину.
Почуття такої закоханості і шаноби до малої Батьківщини червоною ниттю проходить і через всю книгу. Відчувається це і у виступах міністра культури та туризму України Юрія БОГУЦЬКОГО, колишнього голови облдержадміністрації Павла КАЧУРА, голови громадської організації „Сумське земляцтво у Києві” Володимира СТЕЛЬМАХА. Ну і, звичайно ж, цим почуттям пройнятий весь великий томище, вся величезна, глибока й багатогранна за своїм змістом праця, в яку авторкою вкладено багато таланту, духовних та фізичних сил. Бо справжнє мистецтво і наука творяться хоч і натхненною, але важкою і копіткою тривалою працею.
„Протягом тисячоліть земля нашої Батькіщини, – говориться у виданні, – накопичувала різні археологічні культури. Найдавніші кургани на території України насипані за 500 років до єгипетських пірамід. Ці давні таємничі „книги” розповідають про культурно-мистецьке надбання українського народу в масштабах планетарного рівня.”
Початок мистецтва в Україні, зазначає дослідниця, можемо більш грунтовно розглядати з часів княжої доби. Десь близько УІ століття по Христові, коли українські племена оселились і загосподарювали на місці свого постійного осередку, і починається історія української культури та образотворчості.
Формування у ХУІ – ХУІІ століттях єдиної української нації спонукало до визначення українських традицій, фольклору, мистецтва і літератури.
Серед знахідок найдавнішої нашої культури і сенсаційні археологічні знахідки – кургани поблизу с. Басівки на нашій Роменщині, відкриті ще видатним археологом М. Макаренком, завдяки якому і був уведений термін „роменська культура”. До речі, цей наш славетний земляк у свій час, коли влада невігласів знищувала культуру й духовність, мужньо став на захист неоціненних скарбів українського народу і зокрема, шедевру світового зодчества – Золотоверхого Михайлівського собору в Києві, за що став жертвою тоталітарного режиму.
У книзі просліджується весь калейдоскоп , тобто усі сфери розвитку культури в нашому краї. І приємно, що книга засвідчина – у центрі найбільшої насиченості цією неповторною і багатою спадщиною знаходяться Ромни та Роменський район.
Поряд з історично-архітектурними пам’ятками області згадується роменська Свято-Покровська церква, побудована на кошти П. Калнишевського. На жаль, на сьогодні вона не вціліна, але все більше чується розмов про її можливе відновлення, як це зроблено з іншою церквою Калниша – в Пустовійтівці.
Не забуто тут і про творчих особистостей рідного краю, де також наші земляки Б. Антоненко – Давидович, Павло Ключина. Вдячний читач знайде тут і рядки про перебування на Сумщині, в тому числі на Роменщині, багатьох діячів культури і мистетва України та Росії, зокрема Тараса Шевченка. Дізнаємося і про те, який вплив мало ознайомлення з Посульською землею на створення його поетичних творів і художніх картин, зокрема із серії „Мальовнича Україна”.
Читаючи „Художньо-мистецьку спадщину Сумщини”, переконуємося, що з нашою землею пов”язана творчість видатних українських та російських живописців у різні часи. Надихала земля Сумщини на творчість і поетів, і композиторів, і співаків. А забуті нами місцеві золотарі, а смілівські ткачі, кравці і кожушники, як їх звали в народі!? Адже смілівські килими потрапляли навіть до Парижу і дивували своєю красою європейських цінувальників прекрасного.
Здавен славився наш край і дерев”яним будівництвом. А хіба можна не гордитися глинськими гончарями? Валентина Олексіївнв повертає нам і цю пам’ять, за що ми повинні їй бути вдячними і брати цей приклад для наслідування, тобто продовження розпочатої великої справи дослідницькою чи художньою творчістю.
У книзі розповідається про Сумський художній музей, який існує з 1920 року.
Я впевнений, що книга Валентини Олексіївни ЄФРЕМОВОЇ стане відкриттям для всієї України, та зарубіжжя. Але вона особливо дорога і цікава нам, жителям цього благодатного краю.
Звичайно цікаво буде прочитати в ній про нашх сучасників. У головній частині біографічного збірника знаходимо відомості про таких майстрів пензля з Роменщини, як батько і син – Купріян та Валерій Зосенки, Іван Цюпка, Олексій Северин, Микола Самохін, Надія Полуян-Внукова, Сергій Півторак, художник і педагог Микола Троценко та ін. , власне про всіх талановитих митців пензля нашого краю.
Художник і мистецтвознавець, Валентина Олексіївна ЄФРЕМОВА внесла своєю творчістю і дослідницькою діяльністю надзвичайно цінний і вагомий вклад у розвиток художнього мистецтва на Сумщині. І, можливо, саме ця книга є головним її творчим дітищем на сьогодні. Сьогодні Валентина Олексіївна плідно працює і як організатор культурно-виховних заходів, сприяє поширенню наших духовних скарбів у світі. Згадаймо міжнародний мистецький пленер, проведений для художників світу у нас на Роменщині. Така важлива подія у нас відбулася вперше і це свято нашої духовності, подароване землякам його організаторами та учасниками.
Заверщуючи свій відгук на книгу, зичув автору тиворчого натхнення і наснаги на нові добрі здобутки задля культурно-мистецького та духовного відродження українського народу.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *