Ясенем стану
На довгій дорозі,
Де поле широке,
Де трави розлогі,
Де пісню у небі
Жайворонок співає.
Ітиме прохожий
Мене привітає,
Зморений, сяде,
Щоб відпочити.
Від спеки сховаю,
Від вітру закрию.
І знову в дорогу
Його проведу,
Синіх волошок
Рушник розстелю.
Сон дитинства
Сідаю спритно на коня.
Головастий соняшник
Несе мене стежками в даль,
Городами у поле.
Під ногами все трава
Стелилася шовкова.
І я сміюсь, сміюсь, до сліз.
Я був такий щасливий.
Впаду на землю обніму
Її маленькими руками.
А наді мною, мов хмарки,
Пливуть волошки сині.