Не в тому суть, що слово вогняне Змагається з мечем і кулеметом.
Відбивається у слові все земне,
Без нього не можливо стать поетом.
З глибин віків, до наших днів,
Воно вело людину до вершин.
Знищити його і вірус не зумів,
Хоч не завжди діяв карантин.
Його ламали в мовах рідних,
Тягли із мов, було, чужих.
Слів шукали необхідних,
Хоч не знали ще й яких.
Із слова війни починались,
Із словом родиться дитина.
