Рідна хата
Рідна хата – колиска родини,
Діду й татові мила була,
Під причілком щороку калина
Білим цвітом весною цвіла.
А по осені кетяги стиглі
З буряком вперемішку товкли
І в печі на капустянім листі
Пиріжки найсмачніші пекли.
Були в ній і пожитки родинні:
Рогачі біля печі в кутку,
Полотно й одежина у скрині,
Хліб святий на новім рушнику.
Відгуляла хатина весілля
І у вирій знялась дітвора,
Відмирало старіше коріння,
Руйнувались будівлі двора.
Перекошені двері і стіни,
Дах став житлом лякливій сові,
Тихо зойкає зламана хвіртка,
Рівна стежка згубилась в траві.
Як старесенька ненька, зігнута,
Тьмяним склом задивилася в даль
І, здається, всім світом забута,
Сіє смуток важкий і печаль.
Руки матері
У венах вузлуватих, мозолясті,
З потрісканю шкірою, бліді,
Я рідні руки матері так часто
Пригадую і в щасті, і в біді.
Вони мене в дитинстві колисали,
Недуги відганяли і журбу,
А ласка в них ніколи не згасала,
Вони мене вели у даль ясну.
Ось мамина рука веде у школу,
А ось ніби спиня вагонів стук…
Ні, не забуть мені в житті ніколи
Таких жаданих материнських рук.
Пропахлі травами і стиглим хлібом,
Порізані життям, завжди в труді,
Я руки мами у своїх зігрію
І передам їм сили молоді.
Я щиро приголублю руки мами,
Від них турботи різні відверну,
В глибокій шані припаду вустами
За материнську ласку й доброту.
Діти і батьки
Одвічна тема – «Діти і батьки» –
Впродовж життя людського не зникає.
І як притоки матері-ріки,
Сини і доньки разом проживають.
До повноліття ладиться усе:
Робота, погляди і різні плани,
Та щемно серцю: як же повезе
Дитині їхній на шляхах незнаних?
Прийшла пора летіти із гнізда…
Обійми і цілунки на прощання,
Зволожилася татова щока,
В очах застигла іскорка чекання.
А мама, скільки в грудях є тепла –
Все віддала без жалю до краплини,
І хоч вже зморшка на чолі лягла:
Було б все добре у її дитини.
Пролинув час у колесі буття,
Уже й диплом є в доньки і у сина,
Робота і домівка теж своя…
Та якось не приходять ті хвилини,
Щоби згадать, що десь там є село,
А в ньому і твоя колиска-хата,
Там батько з матір’ю чолом в чоло
Уже вас притомились виглядати.
Летіть до них. На дужому крилі
Несіть їм ласку, доброту, підмогу
І пам’ятайте: в кожному житті
Батьки призначені святим прологом.