Просію я крізь решето роки,
Залишу найяскравіші моменти,
Коли просив моєї ти руки
І говорив приємні компліменти.
.
О, як багато вже прожито літ!
Було в житті й хороше, і не дуже…
Бурхливою рікою плив наш пліт,
Пливли на ньому й ми з тобою, друже.
.
Кудись пливли і юності роки
Через підводні камені й пороги,
І чайками летіли вздовж ріки,
Несли з собою болі і тривоги.
.
Та ми були з тобою молоді,
Нам не страшні були круті дороги.
Давно вже зник слід плоту на воді,
Та й пліт наш десь розбився об пороги.
.
… Знов гладь ріки черкає пам’ять літ
І оберти повторює планета,
І чайка свій продовжує політ…
А на папері – неповторний слід
Душі, руки і спогадів поета.
