Там, де у Пустовійтівці, в Посуллі,
Історією повниться душа.
Стоїть над шляхом у тяжкій задумі
Велична постать батька Калниша.
Де над Сулою стеляться тумани,
Де завжди в’ється люду шумний рій,
Велична постать кошового отамана
Немов би знову кличе нас у бій.
У бій за правду, волю і свободу
Наш кошовий йде з ворогами віч-на-віч,
За долю українського народу
Немов би знову піднімає Січ.
Тож, браття козаки, вставайте,
Розвієм мороку й брехні туман.
Пістолі й шаблі знову діставайте,
Нас кличе рідний Батько-отаман.
Нас не злякають ні царі, ні грати,
Ні шляхта, ні пани, ні Соловки.
Настав вже час за Україну встати,
Шикуймося ж, шикуймось, козаки!
Проти неправди, бідності й сваволі
Повстаньмо разом з батьком Калнишем.
І Україні світлу, вільну долю
Разом, гуртом навіки принесем!