Ні, я жива, Я буду вічно жити, Бо маю в серці те, Що не вмира! Леся Українка
Позначка: Олена Нестеренко
Повстаньмо разом з батьком Калнишем!
Там, де у Пустовійтівці, в Посуллі, Історією повниться душа. Стоїть над шляхом у тяжкій задумі Велична постать батька Калниша. Де над Сулою стеляться тумани, Де
Колегам і вихованцям
Учителю Вже золотавий жовтень над ланами Свої розкішні коси розпустив. Ми в його перші дні найкращими словами Вітаємо всіх учителів. До ваших ніг ми згодні
По попелищу почуттів
По попелищу почуттів. З уламків серця не складеш любов. По попелищу почуттів іду на Каяття. Може, розп’ята буду на Хресті, і грішну кров Віддам у
