Лечу і лечу світами
В погоні за власним Дніпром.
У всіх є земля під ногами,
У мене ж – аеродром.
Леонід Полтава
Усе життя Леонід Полтава мріяв повернутися додому. Нелегка доля випала йому, уродженцю села Вовківці, що на Роменщині Сумської області. Народився він 1921 року. Батько, поляк Едуард Пархомович, був лікарем, одружився з Любов’ю Соляник, українкою, учителькою математики з Вовківець. Батьком цікавився НКВС, арештували, судила трійка… Про це Леонід довгий час не знав.
Перша збірка поезій «За мурами Берліна», де є вірші, присвячені батькові, вийшла в 1947 році. Закінчив Ніжинський учительський інститут перед війною, мав підтримку Максима Рильського. Коли почалася війна брав активну участь у спротиви окупантам. Згодом насильно вивезений до Німеччини, де перебував у таборах невільницької праці, вів пропаганду українського слова, знайомився з діячами української культури.
Він автор багатьох видань для дітей («Маленький дзвонар із Конотопа», «Над далеким Чорним морем», «Абетка», «Енеїда модерна» та ін.), лібретто опер та оперет, перекладач, видатний громадський діяч.
Одружився з українкою Галиною Вакер. Названа донька Дарія Дика (учений-орнітолог) завжди вдячно відгукувалася про нього; у 2006 році приїздила на Роменщину на відкриття музею Леоніда Полтави. Син Іван став істориком, філософом, проживає в Нью-Йорку. Леонід Полтава працював у редакції журналу «Визвольний шлях» (редактор Лариса Йолкіна), який видавався в Америці, а тепер – в Україні (редактор Степан Олеськів).
В Україні першими про нього стали писати Петро Ротач («Розвіяні по чужині»); Дмитро Чередниченко приїздив на Сумщину, зустрічався з сучасниками Леоніда Полтави, написав передмову до збірки поета «Обжинки»; Ігор Качуровський (науковець), Калина Драгомирецька (із Чікаго), а також краєзнавці з Ромен Г.Діброва та О.Іващенко.
На батьківщині Леоніда Полтави відкрито меморіальний музей за підтримки родини поета та громадських організацій Роменщини. У ньому проводиться активна екскурсійна робота – приїздять учні, пошуковці, дослідники. Учениця Пустовійтівської школи Аліна Приліпко підготувала цікаві пошукові матеріали, розвідки, знахідки про родовід Пархомовичів.
Менше року не дожив Леонід Полтава до омріяної свободи, до проголошення Незалежності. Похований у Нью-Йорку. Він мріяв, аби на його могилу поклали пучечок волошок із рідної землі. Мрія справдилася: любовно зібрані дітьми школи волошки пані Дарія повезла за океан, щоб передати привіт від земляків талановитому синові України. Меморіальний музей поета чекає всіх, кому не байдужа доля патріотів України, хто любить горду поезію тих, хто вистояв на чужині, жив у англомовному середовищі, а писав лише рідною, українською.
Тамара Марченко