ЗВЕРНЕННЯ громадськості України і зарубіжжя на підтримку депутатів Сумської обласної ради щодо збереження та розвитку Роменського району! Роменський район здавен є агро-промислово і торгівельно розвинутим.
І знову зацвіли черешні білі
І знову зацвіли черешні білі, Вигукують у сад тебе й мене. У ці чарівні диво-заметілі Кохання наше нас не обмине. Куди не глянь – усюди
На зорі вечірній ворожу…
У житті шляхів було багато, Кожен вибирав їх по собі… День якийсь, якщо вважався святом, То наступний був – у боротьбі. . А я йти
Чоловічі сни
Я міцно спав, і уві сні У карти грав, пиячив, Скакав по полю на коні, Бив ворога добряче. Потужно м’язи розминав – Жінки всі шаленіли.
Прем’єра романсу “Гроздья акации…” українською мовою
ЕКСКУРС щодо створення перекладу… Із середини травня у Києві зацвітають акації. Раніше їхні грони були тільки білі, а нині є також рожеві, можливо, й інші,
По чому пізнаєш роменця?..
По чому пізнаєш роменця?.. Як в полі зелене стебельце, я ріс землелюбом, самітником був. Ніколи не був я роменцем, бо вже і стежину до міста
Стрижі
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…
Весняна заметіль
Весняна́ заметіль у дворі – Пелюсткові летять снігопади… Вийду я о ранковій порі, Щоб сп’яніть ароматами саду. . Заметіль у дворі, заметіль… Відцвітають старі абрикоси.
О, світе Божого добра!
О, світе Божого добра, Проснися в душах очерствілих! Заблудлих, проклятих, глухих, Продажніх часом, онімілих. Наповни, Господи, серця Красою ніжною і цвітом, Добром і щедрістю, теплом,
Пророки, зрадники, злочинці…
Пророки, зрадники, злочинці, Таланти, збоченці, уми… Великі й ниці українці – Усе це ми.Усе це ми. Ми – різні і в нутрі, і зовні, Між
Розквітли вишні
Розквітли вишні у твоїм саду, Їх ніжний аромат дурманить душу. З своїми мріями до тебе йду, Я неземну красу побачить мушу. . Спів солов’я, як
Я останусь в памяти твоей
Я оставлю след в душе твоей, Столь ранимой, безгранично нежной, Романтической, в любви – безбрежной, С благородством, верой и надеждой… Я оставлю след в душе