Як тільки вітер з заходу війне – Я спогадом лечу на Буковину… Через роки до тебе птахом лину, Ти вже пробач за спогади мене. .
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Як тільки вітер з заходу війне – Я спогадом лечу на Буковину… Через роки до тебе птахом лину, Ти вже пробач за спогади мене. .
Рано-рано на Івана Мати сина вже купала: теплу воду вона лляла і до нього промовляла: “Рости синку здоровим і веселим, і бадьорим. Будь завжди щасливим,
Життя не щадило Героїв Радянського Союзу батька і сина Соколів із с.Козельного. Та зламати їх було неможливо. Лінія фронту після битви на Курській дузі стрімко
Перший пивоварний завод на території Роменського пивоварного заводу побудував німецький пивовар Бриніх на початку другої половини XIX століття. Його зведенням займалися німецькі спеціалісти, які встановили
З моєї майбутньої книги “Про моряків та море”. Епіграф. Починаючі колеги, суднові механіки! Коли вам хтось скаже, що ремонт судна та проходження інспекції Регістру –
Як добре, коли у житті тебе хтось розуміє, Хоч в кожного доля і думка знайде́ться своя… У вир почуттів поринаєш ти, наче в стихію, Коли
Я не свободная, поверь. Ну что же ты опять не слышишь? Не устою – открою дверь. А дождь шуршит, шуршит по крыше… Ну не ходи,
Пливу на пло́ті, а душа – з тобою, В маленькому фейсбучному раю… Не змити спогади мої водою, Бо тільки ними нині я живу. . Перебирає
Один лишь шаг – и мы уже чужие. Умолкли телефонные звонки… И планы у тебя совсем другие, Перечишь сердцу чувствам вопреки. . Разрушить отношенья –
Она красивая была. И мы ушли встречать рассветы. Все видела одна луна… И улетел я на край света. И годы шли. Шагал вперед. Но снова
Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли