Вже багато років я не розумію, як дослідники життя нашого земляка Кошового Запорізької Січі Петра Івановича Калнишевського не звертають увагу на достеменну дату його дня
Свято
По всіх усюдах на Іллі, з славетного торгами, Неначе решетом насіялось малечі. Слухняністю, проханнями, бувало, і сльозами Досягла мрії заповітної вона, дісталася з далечі. Щасливі
ПОВЕРНЕМО СЛАВНІ ЯРМАРКИ РОМЕНУ!
Вельмишановні мешканці древнього міста Ромен та Роменського району! Керівники міста та району, депутати міської, районної та сільських рад! Керівники та члени осередків політичних партій, громадських
Щастя осені
Не твоя й не моя то вина — покриває життя сивина. Погляд мій ти очима злови — і не клич ти любов, не зови. Витру
Лечу…
Лечу… Все кличе ластів’їний щебіт у той дитячий літокрай. Тож знов лечу, лечу до тебе — моє ти серденько не край. Заглядає подвір’я пустка в
Пролісків цвіт
Припадають ізнов ластівки до води і в студене здіймаються небо. Ти в дорогу мене за село проведи, Тільки слова прощання — не треба… Хай згадається