Епітафія на українця. Мій страх мене не пережив, Йому я все життя служив. Тепер, як пес, в моїх ногах Лежить заклятий ворог – страх. Новий
Гімн бджолі
Я жалкую, що так трапилось в житті – Снігопад на нашу осінь налетів. Я від снігу захистить тебе не зміг. Впав на скроні сивиною білий
Душа і тіло
Немає вічного життя Ні для людей, ні для Планети, Бо обривають їх буття Шалені кулі і комети. Летить Планета крізь віки, Своїх істот ростить і
ПРО ТИХ, ХТО ПОЛІГ НА ВІЙНІ
Я думаю часто і в будні, і в свята Про тих, хто загинув, поліг на війні, Про юнь буйночубу, розумну й красиву, Якій би кохати
Дніпро нахмуривсь…
Дніпро нахмуривсь… Дніпро нахмуривсь, брови – кручі, Шумить і піниться, як віл реве. Довкола нього діти сучі Суспільство вибудовують нове. Жива природа – кладовище, Для
ДО ВЧИТЕЛІВ
І хай нелегка ти, учительська ниво, І труд твій оплачений хай несповна, Та є в тебе, вчителю, те найдорожче, Чого у професіях інших нема. Лиш