Чи винен жайворонок Чи винен жайворонок в тім, Що маю душу, вкриту болем? Чи здатен його срібний дзвін Із мене вивернути втому? Чи здатен він
З думою про життя
Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до
Заблукала доля
Перехрестя Пересіклися радощі й жалі Із тих хвилин, коли зустрілись вперше. Не знала я, що долі є і злі Й знущаються з людини так уперто.
ВСЕ «ЗА» И «ПРОТИВ» ВЗВЕСИВ РАЗОМ
РАЗУМ И ТЕЛО Встретились Разум и Тело. Он не хотел, Оно хотело. Встретились Тело и Разум, И всё изменилось сразу. Два Разума встретились – гром
ВО МНОГОМ ВРЕМЯ ИМЕННО ТАКОЕ
Я ВСЕГДА БЫЛ ТАКОЙ Леонову Вячеславу Николаевичу Развязали мне руки и дали мне хлыст, Чтобы я отхлестал, отхлестался. Я всегда ненавидел чужие углы, Потому-то нигде
ПУСКАЙ, Я ВЫПИТА ДРУГИМ
РАЙСКИЕ ЯБЛОКИ Я о тебе, мой милый, не думать не могу. Рассыплюсь райским яблоком на белом, на снегу. Райские яблоки – печаль моя и боль.