Ось і зима, погода невтішна.
Ладу нема і це вже не смішно.
Ранковий шум, я з ним прокидаюсь.
Початок дум, до справ повертаюсь.
Молюся Богу – серце втішаю.
Зійду на землю – спокій втрачаю.
Світ дуже швидко змінює речі,
Хоча і гидко – згинаю плечі.
Лжеінформація на телебаченні,
Політизація цивілізації.
Люди заморені ходять і лаються,
Тому що Слова усі не тримаються.
Куди не глянь – філософія свинства.
Кисню душі потребує дитинство.
Бо де духовність – то там і культура,
Так-так, шановні, — це не “агітура”.
Думай, що хата твоя вже не скраю.
Душу лікуй, якщо хочеш до раю.
Бо благородність там кріпка в основі,
Де жива совість у даному слові.
Лжеінформація на телебаченні.
Йде деградація цивілізації.
Люди заморені ходять засмучені,
Тому що бути людьми не научені.
