Олександр Надточій | Ромен. Літературно-історичний альманах.

Там, де стихія – град і шквали руйнує місто, як навала, Здається, все, кінець, немає вороття. А, може, землетрус чи зливи, вогонь, мороз і все

ОСЬ І ЗИМА

Ось і зима, погода невтішна. Ладу нема і це вже не смішно. Ранковий шум, я з ним прокидаюсь. Початок дум, до справ повертаюсь. Молюся Богу

Можно и в Питер бежать от судьбы. Но я привык , тут мне теплее, Связан с тобою, город Ромны. Ведь хорошо там, где нас нету.