(1896 – 1971)
Народився 15 червня 1896 в с.Попівка, нині Роменського району Сумської області.
Першу фахову освіту отримав у приватній художній студії художника М.Михайловського, учня Іллі Рєпіна (Михайловський жив у м.Ромни і п’ять років очолював приватну художню студію). Закінчив Миргородський художньо-керамічний технікум (учень О. Г. Сластьона) та Українську Академію мистецтв у Києві (курс О.Мурашка), потім був у майстерні Ф.Кричевського.
Закінчив у 1928 році театральний клас Київського художнього інституту у В.Меллера.
З 1928 по 1942 рік працював у театрі опери та балету в Києві.
На сцені Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка І. Курочка-Армашевський працював головним художником з 1928 по 1934 р.р. В радянські часи його ім’я не згадувалося, оскільки під час війни художник емігрував до Канади, де і жив.
Роботи І. Курочки-Армашевського в галузі сценографії цієї доби віддзеркалюють еволюцію національного театрально-декораційного мистецтва від конструктивізму, постконструктивізму до становлення епохи «квазіреалізму», соцарту.
Опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка в оформленні І. Курочки-Армашевського була показана 1936 на Декаді українського мистецтва в Москві. Урядовцям і російським знавцям «малоросійщини» сподобалася святкова і лірична, мальовнича та радісна панорама українського села, спів І. Паторжинського (Виборний), О. Петрусенко (Наталка), М. Гришка (Микола). Серед глядачів був Й. Сталін, інші кремлівські керівники. З-поміж нагороджених був І. Курочка-Армашевський («Знак Пошани»), він став одним із перших сценографів-орденоносців.
Проте І. Курочка-Армашевський не належав до числа симпатиків радянського режиму, що позначилося на його подальшій долі. Підтвердженням цьому було його звільнення у 1935 з посади головного художника. Через рік він був звільнений з театру взагалі.
Працював у 1936–1941 роках у театрах Вінниці, Полтави, Ворошиловграда, Нижнього Новгорода. Повернувся до Київського оперного театру на посаду головного художника наприкінці 1941 року.
Приїхавши до Німеччини, брав участь у виставках УСОМ. У 1948р. еміґрував до Канади, де жив під прізвищем Івана Кубарського, оформляв вистави в українських театрах. Розписав церкви: в Манітобі (з В.Балясом) у 1948 та в Оттаві у 1950-х роках, собор св.Володимира в Торонто з 1952 по 1954 рік разом з М.Дмитренком та В.Балясом.
Відомий екскіз декорації до опер М.Лисенка «Різдв’яна ніч» та «Тарас Бульба».
Помер 9 серпня 1971 в м.Торонто (Канада).