Іванченко Павло Михайлович

Іванченко Павло Михайлович

Осінь
Осінь

(1898 – 1990)
Народився 6.01.1898 року в с. Андріяшівка Роменського повіту Полтавської губернії, нині Роменського району Сумської області. – майстер художньої кераміки. У 1919 році закінчив Глинську керамічну школу. У 1925 році – Київський художній інститут, де навчався у Л.Крамаренка, М.Бойчука. Член АРМУ (1926–1931), Спілки художників України (1944). Учасник ВВв.
Працював художником Будянського фаянсового з-ду (нині Харківська область, 1925–1929 рр.), викладав у Межигірському мистецько-керамічному інституті (Київська область, 1929–1932 рр.); від 1937 року – на Київському експериментальному порцеляно-фаянсовому заводі. Від 1922 року – учасник всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок. Створював ужитковий посуд і декоративні вази з порцеляни, фаянсу, майоліки, зразки побутової й архітектурної кераміки (паркові вази, облицювальні плитки, водограї, торшери, 1949–1954 рр.).

Ювілейні вази з портретом Т.Г. Шевченка
Ювілейні вази з портретом Т.Г. Шевченка

Автор тематичних ваз («Індустрія СРСР», 1936; «Ювілейна», 1967); з портретами Т. Шевченка (1939); О. Пушкіна (1949); керамічних монументально-декоративних панно (майоліка – «Урожай», 1945; «40 років СРСР»; інтер’єр НДІ буд. матеріалів у Києві, 1957; контррельєф «Живи, Україно!», 1967). Займався аквареллю та малював краєвиди Київщини і Роменщини (1940–!960рр.).
Окремі твори зберігаються у НМУНДМ, Національному музеї Т. Шевченка, Роменському краєзнавчому музеї.
Помер 5.09.1990 року в м.Київ.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *