” Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…”
Наша команда не спить.
Вправно плетуть вони черевиченьки.
Ниє в них спина й болить.
Хтось там вправніший – снує швидше ниточку,
В когось виходить не так.
Наша Оксанка нас учить, як діточок,
Не визнає вона брак.
О, диво дивнеє, радість безмежная,
Ось на лице результат.
Впала на нас з неба манна небесная.
” Хай би його узяв кат.”
Ось вони, ріднії, наче з картиноньки,
Два черевички стоять.
Кожен поніс їх мерщій до хатиноньки
Рідним своїм показать.
Хай чоловік полюбується витвором,
Думи відкине сумні.
І коли знов помчимося ми вихором,
Щоб не сказав він нам – “ні”.
Ми на родину, та що на родину,
Ми на село наплетем:
Шаликів, светриків, снут ще й кофтину.
І всім по пошті пришлем.
У кадрі: Ольга Лобода, Людмила Рудика, Алла Журид, Наталія Макарець, Ольга Загайко, Леся Галенко, Оксанка Притика. За кадром: Любов Москаленко.