Роменські храми

ДРЕВНІЙ РОМЕН – СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО

На берегах двох річок Сули та Великого Ромену стоїть древнє, самобутнє місто Ромен, якому виповнилося 1109 років, слава та історія якого мають непересічне значення для нашого народу.
Місто розташоване на високому пагорбі на правих берегах обох річок, потопає в зелені парків, скверів і садів, має два види планування вулиць: стародавній, радіальний, вулиці починаються від Соборної площі, на якій розміщений Святодухівський собор середини 18 століття та Василівська церква 19 століття та прямолінійний з широкими бульварами, який був розпочатий у 18 столітті та завершений на початку 19 століття.
Назва міста за самою реалістичною версією пов’язана з Римом чи римлянами, які або були поселені на цій землі, як полонені, або наймалися до князя Володимира Великого на військову службу, коли він зміцнював посульські міста, або пов’язане з римськими купцями. У будь-якому разі слово Ромен означає римлянин. У часи розповсюдження християнства роменами, тобто римлянами називали християн римського католицького обряду. Отже, поселенці в нашому місті, які дали йому назву, могли бути не обов’язково людьми з самого Риму, це могли бути західні слов’яни – католики, яких називали „роменами” – римлянами.
Підтвердженням тому є „Слово о полку Ігоревім”, де вказувалось: „Се у Римі кричать під шаблями половецькими”, мова йде про місто Ромен, що знаходиться на відстані 70 кілометрів від м. Путивль.
Отже, в часи новгород-сіверського князя Ігоря Святославича (1150-1202) місто Ромен називалося Римом.
На карті Європи, виданій у 1565 році у Венеції, місто Ромен на Сулі було позначено Romion.
На території міста та прилеглих сіл у свій час було знайдено багато монет різних часів римської доби. Римські пагорби забудовані будинками, римляни називали „Інсулами”. Можливо, і роменські поселенці вживали цей термін, оскільки місто Ромен розташоване на високому пагорбі і з трьох сторін оточене двома річками та урочищем Муховець, який раніше виходив до ріки Великий Ромен в районі Млинзаводу. Отже, місто нагадувало інсулу. Можливо, і ця назва дала назву річці Сула.
Хоча, ймовірно, що Сула означає „Вода-Вода”. Відомо, що на східному березі Сули кочували тюркські народи. По- тюркськи „Су” – вода (ріка). На західному березі жили слов’яни, в мовах яких „Ла” також означає вода (ріка), звідси назви річок: Лаба, Ворскла, Олава, Лтава, Сула, Ладога (Ладожське озеро), великий човен – ладья (російське), лайба (українське), узбережна низовина рівнини – лайда. Від імені богині Сонця і води Лади.
Але люди на території міста жили ще з часів раннього палеоліту (понад 10 тисяч років тому), про що свідчать дві палеолітичні експедиції, які були проведені нашим славним земляком – кандидатом історії та археології Юрієм Васильовичем Кухарчуком у 1999-2000 роках в урочищі Муховець у центрі міста – найдавнішою на Сумщині палеолітичною пам’яткою.
Під час розквіту великої Скіфської імперії в 7-4 століттях до нашої ери територія Ромен та Роменського району за твердженнями більшості видатних вчених-скіфологів була політичним центром Скіфії. Саме сюди у величезні Посульські кургани звозили хоронити скіфських царів-воїнів.
Саме у Старшій Могилі в Урочищі Стайків Верх, біля села Оксютинці Роменського району поховано самого знатного скіфського царя Ідантірса, який у 512 році до нової доби отримав перемогу над 800-тисячним військом перського царя Дарія, котрий здійснив військовий похід в Україну. Поруч у трьох величних курганах поховано братів Ідантірса, царів Скопасія та Таксакія і їхнього батька – царя Савлія.
У 2012 році буде 2500 років цій визначній події, яка буде відзначатися ЮНЕСКО.
Не виключена і така версія щодо римського походження міста Ромен.
Відомо про легендарне заснування Риму в 754 чи 753 роках до нашої ери та те, що, за легендами, Римом правило десять царів-етрусків. Етруски прийшли із східнього Середземномор’я і поселились на півночі Апеннінського півострова. Це були споріднені зі скіфами племена.
Останнього етруського царя Тарквінія Гордого латини прогнали з Риму у 510 чи 509 році до нової доби і була встановлена республіка. Після цього стрімко почала зростати Римська держава і, очевидно, скіфи знали про це. Не виключена можливість, що скіфи на фоні слави, багатства та військової могутності Риму вважали дійсно священним Рим тільки тому, що він мав таку назву. В ті часи люди та політична верхівка скіфів надавали величезне значення символам і з ними пов’язували свої успіхи, багатство, військові перемоги. Тому і скіфи свій політичний центр – столицю могли назвати також Римом в надії на те, що цей символ принесе їм славу і могутність.
Ця аналогія мала місце в інших народів. Так, німецькі племена мали свою державу, яку називали Священною римською імперією, другим Римом називали Костянтинополь, третім Римом – Москву.
Тому не виключена можливість, що наше місто було засноване і назване Римом ще скіфами і ця назва була підтверджена літописцем у „Слові о полку Ігоревім”.
Це підтверджується існуванням науково обґрунтованої версії, що священна земля Геррос – Царська Скіфія знаходилась у 7-6 століттях до нової доби в Роменському Посуллі.
На території міста Ромен відомий археолог, уродженець Ромен Микола Макаренко відкрив Роменську (Борщагівську) культуру – культуру східних слов’ян, яка існувала до виникнення Київської Русі в 6 -8 століттях нашої доби.
З містом Ромен пов’язана діяльність багатьох історичних постатей: Великого князя київського Володимира Мономаха, гетьмана України Івана Мазепи, шведського короля Карла Х11, художника Григорія Стеценка – автора картини „Роменська мадонна”, поета і художника Тараса Шевченка, скульптора і кінорежисера Івана Кавалерідзе, акторки Ганни Затиркевич-Карпинської, акторів Михайла Щепкіна та кіноактора і співака Степана Шкурата, вчених: фізика Абрама Йоффе, математика, творця сучасної американської математичної школи Степана Тимошенка, теоретика ринкової економіки Михайла Туган-Барановського, історика, дослідника „Слова о полку Ігоревім” та „Велесової книги” Бориса Яценка, колишнього учня школи № 7, кобзарів – з Процівки Мусія Олексієнка, хранителя торбана Тараса Шевченка та автора знаменитого «Запорозького маршу», обробленого та виконуваного його учнем, роменським кобзарем Євгеном Адамцевичем.
Місто Ромен відоме як театральне місто, перший театр було створено понад 200 років тому. Ще до початку Другої світової війни у місті було два театри. Останній аматорський театр припинив свою діяльність на початку третього тисячоліття.
У місті діяли одні з найстаріших машинобудівних та пивоварних заводів в Україні, заснованих у 1835 році.
До Ромен у 1870 році прийшла друга в Російській імперії Лібаво-Роменська залізниця.
В Ромні на протязі майже століття діяв другий після Нижегородського Роменський (Іллінський) ярмарок в Російській імперії (за обсягами продаж).
У місті зараз діють сім православних церков, католицький костьол, збереглося приміщення синагоги.
За часи незалежності України, переходу до ринкової економіки місто втратило багато підприємств: завод „Поліграфмаш”, консервний завод, меблеву фабрику, швейну фабрику, м’ясокомбінат, пивоварний завод, промкомбінат, комбінат побутового обслуговування.
Натомість утворилось декілька нових підприємств: меблевих виробництв, виробництв метало-пластикових вікон, деревообробних виробництв, металообробне виробництво „Ремтехмаш”, товариство „Реммашсервіс”, металообробне виробництво ПП „Пасюков”, туристична фірма „Ромен-Тур„Скіфія”, завод „Продтоварів”, консалтингове юридичне агентство економічного розвитку „Перспектива”, отримала широкий розвиток оптова та роздрібна торгівля і т.і.
Місто Ромен, як і століття тому, є містом торговим і промисловим.
Це місто творчих людей, письменників, художників, співаків і музикантів. У місті одна з найстаріших музичних шкіл. Роменському парку культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка виповнилось 140 років. У місті існує природній заповідник – парк „Огньовщина” площею 48 гектарів, він названий так тому, що колись належав у 19 столітті графу Огньову, а до цього належав дочці гетьмана України Павла Полуботка, можливо, в цьому заповіднику і сховані його знамениті скарби, заповідна рекреаційна зона „Пивний ліс” –гай із двохсотлітніх дубів. У місті до 2008 року існував один із найстаріших в Україні Роменський краєзнавчий музей, який налічував десятки тисяч цінних експонатів, ліквідований міською радою і переданий у власність усіх сіл, селищ і міст Сумської області, без їх на це згоди і прийняття відповідних рішень та без згоди міської громади.
Це унікальний, безпрецендентний випадок збайдужіння місцевих урядовців до своєї історії і культури на території Європи та країн колишнього СРСР.
Архізавданням усієї міської громади є повернення музею місту.
Роменці – люди освічені, працелюбні, висококультурні і ніколи не втрачають почуття гумору. У 2000 році на народні кошти був збудований перший на території східної Європи пам’ятник свині. В той же рік у місті проводився Перший всеукраїнський гумористичний фестиваль „Любителів Сала”, який став значним святом для гумористів усієї України.
Ромен – це місто могутньої, цікавої історії, високої культури, багатої природи, талановитих людей, місто великих економічних, культурних, туристичних, рекреаційних можливостей і перспектив.
Місто має свій статут, прапор і герб, воно співробітничало з м. Лонгв`ю штат Техас США. У місті діяла українсько-американська програма „Партнерство громад”.
Зараз місту надається допомога від країн Євросоюзу щодо розвитку місцевого самоврядування та зміцнення матеріальної бази комунальних підприємств роменської громади.
Ромен є надзвичайно інвестиційно-привабливим містом, але цього, на жаль, до цього часу не усвідомила громада міста і її представницькі органи і тому практично нічого не робиться щодо реалізації цієї привабливості.
Через ІNTERNET, засоби масової інформації, міжнародні організації, дипломатичні представництва, представництва вітчизняних та іноземних підприємств, фінансових груп, інвестиційних банків не поширюється інформація про історію і сучасність міста, його краєвиди, історичні пам’ятки, економічні можливості та інвестиційні проекти, які можливо і вигідно реалізувати в Ромні.
Тому маю нагоду в даній статті опублікувати деякі ідеї, проекти, що можуть у майбутньому і, можливо, недалекому бути реалізованими в нашому місті.

РЕАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ

В економіці.

Є можливості відродити ті виробництва. які були притаманні нашому місту.
1. Перш за все, є чудові можливості побудувати новий пивоварний завод із новітнім обладнанням та за сучасними технологіями, значно потужніший за існуючий.
Для цього в місті є всі умови, якісна артезіанська вода, яка після певної обробки буде запорукою якісного пива. Всі інші компоненти – ячмінь, інші зернові та хміль вирощуються на теренах України. Для цього можна використати як територію старого заводу, так і новий майданчик для будівництва заводу-модуля. Відома німецька фірма „Кронес” вже мала нагоду у 1999 році розробити пілотний проект пивзаводу в Ромні, але тоді для його реалізації завадила політична ситуація в Україні.
За науковим прогнозом Українського інституту хмелярства в поймах річок Великий Ромен та Сула на кислих ґрунтах є можливість організувати унікальне високо- врожайне господарство з вирощування хмелю вітчизняних сортів. Прогнозована врожайність у нашому районі на цих ґрунтах може бути вдвічі вищою від врожайності хмелю в Житомирській області.

2.Відродити діяльність Роменського заводу „Поліграфмаш”, тобто використати його виробничі площі для створення машинобудівного виробництва у відповідності до інтересів інвестора. Це підприємство має ізольовану територію з залізничною колією, з усією інфраструктурою для забезпечення безперебійного виробництва. Це котельня, водопостачання, водовідведення, електропостачання, є частина вільної території для розміщення нових виробничих об’єктів, наявний невикористаний кадровий потенціал.
3.На території колишнього Роменського заводу автоматичних телефонних станцій є багато виробничих будівель (цехів). які у доброму стані і придатні для організації швейного виробництва, виробництва побутової техніки, виробництва продуктів і т. і. Цей об’єкт розташований у центральній частині міста. Об’єкт забезпечений усіма інженерними комунікаціями необхідними для виробництва.
4.Зовсім не працює Роменський м’ясокомбінат, хоча мав найкращу виробничу базу серед усіх м’ясокомбінатів Сумської області. Власні очисні споруди, котельня, добротні виробничі цехи, підготовлені кадри. Отже, на базі м’ясокомбінату є можливість відновлення м’ясопереробного підприємства, або створення харчового підприємства іншого профілю.
5.На території міста, особливо в центральній частині, практично не залишилось майданчиків для будівництва багатоповерхових житлових будинків, але є можливості для використання урочища „Муховця”, що проходить по самому центру міста і являє собою природній котлован глибиною до 30 метрів, шириною 160 метрів та довжиною 1600 метрів. Застосовуючи в якості фундаментів буронабивні сваї і монолітні ростверки є можливість забудувати увесь Муховець із влаштуванням підземної вулиці з трьома ярусами: нижній для інженерних комунікацій (водопостачання, водовідведення, електропостачання, насосні каналізаційні станції, ливнева каналізація), середній для транспорту, верхній для пішоходів.
У цьому підземному місті, загальний об’єм якого становить 4480000 куб. м, можна розмістити сім поверхів по три метри висотою, то загальна корисна площа всіх підземних приміщень становитиме 1493000 кв. м. На цій площі для порівняння можна розмістити 14930 квартир, площею 100 кв. м кожна.
Насправді на вказаній площі можна розмістити ціле місто з паркінгами, магазинами, ресторанами, фонтанами, ігровими клубами, казино і т. і.
Треба звернути увагу на високу економічність будівництва та експлуатації такої будови, оскільки влітку в жарку погоду в цих приміщеннях буде прохолодний мікроклімат, а взимку на опалення потрібно буде в 10 разів менше витрат.
В приміщеннях і на критих вулицях цілий рік буде однакова температура +20 градусів. Це дозволить на терасах, вулицях вирощувати цілий рік квіти, фруктові тропічні культури, апельсини, мандарини, пальми і т.і.
Приміщення буде обладнане системами кондиціонування і автономної вентиляції та подачі природного освітлення у світлу частину доби. Природнє сонячне світло буде прийматися на даху спеціальними приймачами, яке буде концентруватися в інтенсивний світловий пучок і передаватися по скловолокнистих кабелях у кожне приміщення надземної і підземної частини і через спеціальний ретранслятор буде освітлювати це приміщення.
Підземна вулиця буде з’єднана підземним двох’ярусним тунелем, із яких нижній для автомобілів, верхній для пішоходів, попід територією швейної фабрики, роменським млинзаводом, вул. Урицького до ріки Великий Ромен, де буде розміщено новий торгівельний комплекс із великою стоянкою для автомобілів. З іншого, протилежного боку вулиця буде зв’язана естакадою через вулицю Крупської з Засульським мостом через нову автомобільну розв’язку.
Над підземною частиною має бути побудована надземна частина: надземна вулиця –модуль, тобто висотні монолітні будинки до 40 поверхів з обох боків вулиці , з’єднані галереями спільним скляним (полікарбонатним) дахом.
Довжина цієї вулиці 1600 метрів, ширина забудови від 150 до 250 метрів, ширина самої вулиці, яка може бути в два чи три або і більше ярусів, буде 100 метрів.
У цій будівлі може розміститися при 12-поверховій забудові 3840 квартир площею 100 кв. м, а при 24- поверховій забудові – 7680 кв. м, при 36-поверховій відповідно 11520 квартир. У ній також розмістяться медичні заклади, магазини, об’єкти сфери обслуговування, спортивні майданчики, концертні та ігрові зали і т. і.
Зовні стіни будівлі будуть облицьовані екологічно чистими теплоізоляційними матеріалами, поверх яких розміщені сонячні батареї, які будуть перетворювати сонячну енергію в електричну і теплову, освітлювати і обігрівати місто.
Природнє сонячне світло буде прийматися на даху спеціальними приймачами, яке буде концентруватися в інтенсивний світловий пучок і передаватися по скловолокнистих кабелях у кожне приміщення надземної і підземної частини і через спеціальний ретранслятор буде освітлювати це приміщення.
Отже, у місті майбутнього, у „Муховограді” може поселитися близько 40000 тисяч чоловік, які матимуть всі комунальні і соціальні зручності на площі забудови всього 1,5 кв. км.
Це дасть величезну економію території, витрат на її освоєння, на інженерні комунікації, знесення, перенесення будівель, на будівництво доріг. Якість проживання, у тому числі екологічні умови значно підвищаться, значно зменшаться енерговитрати на опалення цієї будівлі та на її обслуговування і ремонти у майбутньому.
Крім того, нова будова дозволить залишити решту міста в сучасному стані, надземна будова протягнеться з півдня на північ на довжину 1600 метрів і зменшить вітри у південно-східній частині міста.
Довговічність експлуатації такої будівлі буде понад 200 років, що дасть величезну економію коштів на будівництво майбутнім поколінням роменців.
6. Місто буде в найближчий час орієнтуватися на туризм, як основну статтю доходів, оскільки для цього є всі передумови, описані вище. У зв’язку з цим виникне потреба в перенесенні в інше місце Роменського базару з Соборної площі. Причини для цього вже зараз є, це велика концентрація автомобілів у базарні дні в центрі міста, погіршення у зв’язку з цим екології для жителів і безпеки руху, відсутністю автостоянок, неможливість розмістити всі торгівельні заклади на Соборній площі, площа якої 2,7 га.
Тому єдиним місцем, яке б можна було використати для будівництва нового торгівельного центру (базару) з великою стоянкою для автомобілів є площа між поймою ріки Великий Ромен та заповідником „Огньовщина”, куди легко і найдешевше організувати під’їзди від Процівського мосту, від бульвару Жовтневої революції та вул. Івана Мазепи (Урицького) з двох місць і з боку вул. Радянської та с. Плавинище.
На влаштування насипів під’їзних доріг до нового центру торгівлі можна використати намивний грунт від очищення русла ріки Великий Ромен, оскільки потреба в цьому вже давно назріла.
7. Сама Соборна площа має бути очищена від всіх наземних будівель, реконструйована, проведені широкомасштабні археологічні розкопки та використана у підземній її частині для влаштування ресторанів, бутиків, музейних приміщень і т.і., а надземна реконструйована і пристосована для прийняття туристів.
8. В умовах, коли Україна докладає зусиль щодо отримання хоча б асоційованого членства в Євросоюзі і, очевидно, що це ближчим часом буде досягнуто, можливо, у формі проекту так званого „Східного партнерства”. Структурою цього договору передбачено створення вільних економічних зон.
У зв’язку з цим було б чудово, якби наші місцеві урядовці міста Ромен і Роменського району при допомозі Сумської обласної державної адміністрації і Сумської обласної ради та волонтерів міста і району розробили бізнес-пропозицію (економічні та історико-культурні обґрунтування щодо створення на території міста Ромен і Роменського району такої вільної економічної зони) та подали цю пропозицію Кабінету Міністрів та Президенту України.

ТУРИЗМ, КУЛЬТУРА

Економічний розвиток Ромену буде пов’язаний в основному з туризмом.
Це нова для роменців і взагалі для українців галузь, а тому відсутність досвіду в цій сфері відлякує думки про туризм. Тому існують песимістичні настрої, відсутня впевненість у тому, що це реально і що туризм – це важлива сфера світової економіки.
Ромен і Роменський край – це майбутня туристична „Мекка”.
Тут таке нашарування історії, культур, подій і історичних та археологічних пам’яток, що для туристів може бути дуже цікавим і привабливим при доброму менеджменті, відповідному фінансуванні, розвитку інфраструктури та рекламі.
Тільки від зеленого туризму при добрій організації його на протязі лише трьох літніх місяців при мінімальних капітальних вкладеннях до 5-10 млн. грн. вже через три роки місто могло б отримувати дохід від туризму 30-35 млн. грн.
У сорокові та п’ятдесяті роки минулого століття до Ромен на відпочинок і оздоровлення приїздили сотні туристів із Мурманська, Петербурга, Архангельська.
Для туристичної привабливості міста, хоча б у літні місяці, і організації зеленого туризму з проживанням у приватному секторі треба не так вже й багато витрат.
Треба очистити гідронамивними установками річки Великий Ромен та Сулу, влаштувати пляжі, місця для відпочинку, організувати транспортну мережу, відремонтувати якісно дороги, добудувати міст через Сулу, провести культурно-виховну, економіко-просвітницьку роботу з працівниками сфери обслуговування, побудувати євро-туалети, зміцнити громадський порядок, підвищити рівень культури спілкування та обслуговування всього населення, відремонтувати храми, підвищити рівень благоустрою міста, якість наглядової реклами.
1.Для цього необхідно розробити серйозний бізнес – проект, обговорити його з громадою міста та запропонувати до виконання. Частину витрат має взяти місто, а основне фінансування буде залежати від ділових людей і не тільки роменських.
Впевнений, що при такому комплексному, продуманому, прорахованому, обґрунтованому економічно, культурологічно, демографічно, плануванні розвитку нашого міста знайдуться інвестори в Україні і навіть в інших країнах для фінансування конкретних проектів чи навіть комплексного розвитку міста.
2.Вже зараз необхідно високо художньо оформити п’ять в’їздів до міста на трасах із боку Прилук, Конотопа, Сум, Києва, Липової Долини. На кожному в’їзді розмістити п’ять великих панно з візитними історичними привітаннями, художньо оформленими і вночі освітленими. На фоні панно встановити по чотири прапори України, Сумської області, м. Ромен та Роменського району на високих пілонах, на фоні прапорів на передньому плані розмістити скульптури, символізуючі історичне минуле міста у вигляді крилатих левів, грифонів, сфінксів і т. і., що було притаманне скіфам та слов’янам (українцям).
Ці художні композиції стануть візитівками Ромен.
3. Розробити проект Рекреаційного заповідника, у який ввійде дендропарк (заповідник) „Огньовщина” площею 48 га та пойми річок Великий Ромен – 120 га та Сули – 120 га, що знаходяться в межах міста, а всього площею 288 га. Затвердити рішенням Роменської міської ради Положення про місцевий рекреаційний природній заповідник, розробити генеральний план цього заповідника з одночасною розробкою ландшафтного проекту. Провести посадки дерев і кущів, облаштувати зони відпочинку, пляжі, місця для любительської риболовлі. Заборонити випасання худоби, птиці, ведення сільськогосподарських робіт. Створити господарську структуру щодо обслуговування і управління цим заповідником. Очистити територію заповідника разом із руслами річок від сміття. Організувати проведення постійних санітарних робіт.
Організовувати щорічні Кавалерідзевські пленери для скульпторів України на території заповідника, відповідно до Генерального плану, надати їм матеріали для виготовлення залізобетонних скульптур певної тематики. Через декілька років такої роботи заповідник матиме велику колекцію паркових скульптур.
Оголосити конкурс на кращу декоративну територію заповідника. Попередньо розробити генеральний план алей, водоймищ, галявин, місць відпочинку, на нього накласти план ландшафтного дизайну, згідно якого запроектувати вид зелених насаджень, кущів і дерев конкретного виду в конкретному місці на конкретних відстанях у ландшафтному та декоративно-видовищному зв’язку. Після цього запропонувати технікумам, школам, підприємствам, установам, квартальним комітетам, осередкам політичних партій, громадським організаціям, сім’ям і окремим громадянам, підприємцям і меценатам власним коштом, власною працею, власним посадковим матеріалом створити конкретне ландшафтне місце у цьому заповіднику. Наприклад, алея школи № 7, купальня імені заводу продтоварів, дуб чи ясен, висаджений жителем Ромен П.Петренком і т. і.
Думаю, що знайдеться багато людей та установ, щоб взяти участь у цьому проекті та залишити пречудову пам’ятку та райський куточок для відпочинку мешканців і, головне, туристів.
4.Провести реставраційні роботи в Роменському парку культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка. Підсадити дерева та кущі, створити умови для гніздування птахів, закінчити будівництво фонтану, доріжок, літньої старовинної естради біля фонтану, для чого побудувати сцену-раковину, установити демонтовану раніше і відремонтовану декоративну металеву огорожу.
Під куполом альтанки, що розташована при вході в парк та на стадіон, установити скульптуру міфічної богині Тривії (три жіночі постаті, що символізують три дороги, а також Віру, Надію і Любов).
Організувати всеукраїнський конкурс на будівництво універсального концертно-розважального центру на півтори тисячі місць у парку на місці Літнього театру.
5.На базі Роменського краєзнавчого музею та з використанням будинку колишнього духовного училища по вул. Щучки створити Роменський регіональний центр української культури та духовності. У цій будівлі можна розмістити церкву (капличку) Київського патріархату, музей образотворчого мистецтва ім. І. Кавалерідзе, школу танцю, туристичний центр, конференц-залу, виставковий центр і т.і.
Передати цю споруду Київському патріархату і разом із церквою та меценатами створити такий центр.
6.Відреставрувати всі церкви міста, надати їм естетичний вигляд.
Сприяти добудові Процівської, Петропалівської церкви, відбудові церкви Олександра Невського.
7.Розробити та реалізувати проект „Сучасна Роменська бібліотека”, який би передбачав капітальний ремонт бібліотеки, значне розширення бібліотечного фонду, у тому числі в електронному варіанті, створення комп’ютерної зали в бібліотеці, встановлення електронного зв’язку з бібліотеками України і світу.
8.Розробити туристичні маршрути: Чумацький шлях; Велика Скіфія; Роменщина козацька, Роменська культура і т. і.
9. Видати мальовничий путівник по Ромену та Роменському району.
10.Видати мальовничу карту міста Ромен.
11.Видати збірку поезій всіх часів про Ромен з ілюстраціями місцевих художників.
12.Створити центр цифрового місцевого телебачення та радіо, з перспективою віщання на всі прилеглі райони Сумської, Чернігівської і Полтавської областей.
13. Провести серед учнів шкіл, технікумів, жителів міста та району конкурс на кращу ідею „Ромен – місто майбутнього” – яким бачать конкурсанти своє місто в майбутньому.
14.Розробити сучасний герб і прапор міста та гімн, які б відображали сучасні завдання, які стоять перед роменською міською громадою.
15.Створити в місті пам’ятники гетьману Іванові Мазепі, Великому князю київському Володимирові Мономаху, Степанові Шкурату, встановити пам’ятник корові Замунь, яка за міфологією наших пращурів народила наш народ від Дажбога, пам’ятник Роменським гусям.
16. Біля підніжжя скіфської могили Старша Могила в урочищі Стайків Верх установити пам’ятний знак на честь перемоги скіфського царя Ідантірса над перським царем Дарієм у 512 р. до нової доби.
17. В середині великого штучного кургану на схилі гори, ліворуч при в’їзді в с. Загребелля чи в іншому місці побудувати пантеон – музей скіфської історії – велику куполоподібну залу діаметром 25- 30 метрів із монолітного залізобетону, побудовану за нормами для будівництва метро, висотою 10 метрів (може бути інша конструкція)
У центрі цього приміщення під скляним куполом влаштовується поховання скіфського царя. Виготовляється дубовий зруб, поховання, воскова фігура царя в одязі, прикрасах, виготовляються точні копії зброї, ритуальних речей і т. і.
Купол зали прикрашають розписи з історії скіфів, по периметру в нішах розміщаються скіфські скульптури (копії), стенди з археологічними експонатами скіфської культури, у тому числі копії відомих виробів скіфського золота.
18. На місці археологічних розкопок, проведених на початку 20 століття Миколою Макаренком і закінчених у 1999 році Олегом Сухобоковим та Юрієм Кухарчуком, що дозволили у 2000 році офіційно встановити дату заснування нашого міста на межі дев’ятого та десятого століть нашої доби, є можливості створення музею Роменської (Борщагівської) культури (реконструкція поселення прарусів) під скляним куполом.
19. Відродити знамениті Роменські ярмарки. Для цього є чудове місце на березі річки Великий Ромен площею 10 гектарів у двохстах метрах від Процівського мосту на острові „Золота рибка”.
20. Створити в Ромені унікальний Музей українського гумору, в якому утворити залу українського сала, про що мріяли у післявоєнні роки такі відомі українські письменники, як Остап Вишня, Степан Олійник, Олекса Ющенко.
21. Відродити і систематично проводити Всеукраїнські фестивалі українського гумору „Любителів Сала”. Другий фестиваль провести у 2010 році, залучити до участі в ньому всіх поетів-гумористів, артистів естрадного гумору, художників-карикатуристів і всіх гумористів – салоїдів.
22. У 2011 році відсвяткувати унікальну дату в історії міста, його 1111 – річчя.
23.Створити портал (сайт) в INTERNETі про місто Ромен, на якому надавати повну історичну та економічну, суспільну інформації про наше місто, постійно працювати з торговими радниками дипломатичних представництв інших держав, Торговою палатою України, Торговою палатою Сумської області, фінансовими групами, інвестиційними, інноваційним банками і установами на предмет залучення інвестицій до міста Ромен.
24. Сприяти відродженню і розвитку художньо-ремеслених промислів та виробництву сувенірів по скіфській, праруській, роменській, українській історії та культурі.
25. Підготувати необхідні наукові та історичні обґрунтування та вийти з клопотанням від роменської міської громади на Кабінет Міністрів України про створення на всій території міста Ромен історико-культурного, археологічного заповідника, так як це створено в м. Глухові.
26.Підтримувати матеріально і морально творчих талановитих людей, письменників, художників, скульпторів, музикантів, співаків, артистів, фотографів, журналістів, художніх майстрів, спортсменів, особливо творчих дітей, молодь та їх творчі колективи, як цвіт нашої громади, які несуть славу нашому місту.
27.Повернути історичну назву місту – Ромен!

27 січня 2010 р.
Адвокат,
Виконавчий директор Роменського міськрайонного
відділення Українського фонду культури,
Посол миру Федерації всесвітнього миру
Віктор Стрельченко

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *