Прожиті дні оцінюю не раз, Гортаю їх, як незабутню повість. Й до щему серце стиснеться щораз За згаяні роки. Й живуча совість Докором вдарить, боляче
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Прожиті дні оцінюю не раз, Гортаю їх, як незабутню повість. Й до щему серце стиснеться щораз За згаяні роки. Й живуча совість Докором вдарить, боляче
НЕ РОЗМІНЮЙ ЖІНКУ Не розмінюй, друже, жінку на горілку, Бо ніжне створіння сприйме все не так. Краще піди виріж з дерева сопілку, Заспівай їй пісню
НАЗАД ДОРОГИ ВЖЕ НЕМАЄ Назад дороги вже немає ─ Я вибрала сама свій шлях. Бува нелегко, але долаю, Борюсь до потемніння у очах. Тернистий шлях
Я відключаюсь від усього на хвилину, І ніби я на крилах в небесах. Коли я слухаю ту пісню «Яворину», Я птах, я вільний сизокрилий птах.
Мене все кличе й кличе ліс осінній, Де в золоті берези, зелені ялини, Де павучок так швидко і сумлінно Плете мереживо із павутиння. Де лист
БІЛЯ ОБЕЛІСКА День Перемоги. Обеліск. Зібрались ми, щоб пам’ять вшанувати Своїх героїв, хто через вогонь проніс Знамено Перемог, через Орел, Карпати. І через Віслу, Сандомир,
14 лютого Сьогодні день – любові свято. Воно до неба дістає. Бо хто ж кохання не освятить, Коли у нього серце є. Нехай любові зірка
Вітер перемін Чекаю вітру перемін, Чекаю довго, ніби в’язень, Коли ж повіє врешті він Й петлю на горлі нам розв`яже, Що стисла щільністю проблем І
Люблю тебе ясеном Біліють хмарки лебедино І яблука пахнуть вином. Із мрій своїх квітів предивних Плету я для тебе вінок. Вже осінь бреде видноколом, І
Г.М.Навроцькому з нагоди 180-річчя з дня народження. Сьогодні часу інший подих, Та ваш світильник не погас. Через століття і епохи Йдете ділами ви до нас.
Йде лугами – травами… Йде лугами – травами… Дівчина проста. Квітами яскравими Косу запліта. Очі голубії, Мов шаринки дві. Ой дівочі мрії… Ой щасливі дні!
Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…