Колись і я була малою. Гусяток пасла край села. Мені здавалося що краю За мій милішого нема. Мені здавалося що горя Немає, люди, на землі.
Категорія: Топіха Ольга
 |
Топіха Ольга Свиридівна народилася 5 лютого 1962 року в селі Андріївщина Роменського району Сумської області. Працювала в с\ г виробництві, на виборних посадах. У даний час займається підприємницькою діяльністю. |
Не вірю
Не вірю, сину, що тебе нема! Не вірю, брате, що пішов назавжди! Не вірю, милий, смерть вона така! Не вірю, батьку, де шукати правди!? Згорає
Руки солдата
Це руки сина, батька, дідуся. Це руки найсвятіші Перемоги. Солдата руки і захисника. Де під нігтями пройдені дороги. Де на руках сліди від тяжких ран.
З ювілеєм, український Генерале!
Присвята Валерію Залужному. На вашу долю випала війна. Весь світ узнав що є така країна: Незламна, непокірна, дорога. З великих до малого – УКРАЇНА! Ви
Ціна миру
За мир у світі платимо дітьми. За незалежність платимо батьками . А за свободу платимо, це жах! Синами, доньками, народе мій, братами. За спокій платимо
З поверненням , Пташко!
З поверненням , пташечко люба, До рідного дому, Катрусю! Де все пережите сховаєш. Ти волі ціну добре знаєш. Всі болі з душі,ніби камінь , Важкий
Літо прощається…
Літо прощається з нами. Принишкли в’юнкі спориші. Валізи складає й рукою Згортає сльозу на щоці. Війною пошкоджені крила Від страху і болю тремтять. Не знає
Допоможіть…
Допоможіть, допоможіть, допоможіть!.. Читаю часто , люди, в інтернеті. Зник безвісти мій син, а в мене брат. На нашій горем пошматованій планеті. Допоможіть знайти, немає
Так хочу повернутися додому
Так хочу повернутися додому. У церкву помолитися піти. За все , за все подякувати Богу. І в Ньому спокій згублений знайти. Так хочу я припасти
Село моє…
Село моє обвітрене війною. Обпалене снарядами орків. Запечене стражденною сльозою. Залишиться у пам’яті віків. Село моє не стало на коліна. Життя своє за нього віддали
В день прощений…
Якщо, Росіє, мало вам смертей! Якщо вам мало горя і страждання! Сьогодні у день прощення прийдіть Прийдіть, благаю, всі до покаяння! Якщо не шкода вам
Моя Україна
Моя Україна слізьми оповита. У тяжкому горі вся кров’ю полита. В сльозах матерів вся молитвою стала – Двох братських народів страждання зазнала. Росіє, задумайся!… Прозріють