Зорі Сіріє світло у вікні, Ховаються у небо зорі… А я не сплю давним – давно, Бо дух весни вита надворі. Самотнім ранком із душі
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Поетика
Поетика Як байдужа влада до людей, То тремтить і знищує поетів. Бо поет – це джерело ідей І немає від людей секретів. Ну, а влада
Пам’яті матусі
Пам’яті матусі Як на Різдво проб’ється сонце Через хмаринки до землі, То про твою усмішку спомин Пече серденько, як вуглі… Моя матусенько святкова! Я знаю,
РІДНА МОВА
МОЄМУ МІСТУ Тебе подарувала мені юність, Коли я ще дівчиськом їхала сюди. Вдихала я зелену твою свіжість. І тут вже залишилась назавжди. А ти подарував
УЧИТЕЛЮ НА 1 ВЕРЕСНЯ
УЧИТЕЛЮ НА 1 ВЕРЕСНЯ Сьогодні день врочистий і веселий. Прийшов у наші він міста і села. До школи він зібрав усіх: Дорослих учнів і малих.
ЧТО НАДО ЖЕНЩИНЕ
ЖИЗНЬ Жизнь прекрасна, быстротечна.. Очень жаль – не бесконечна.. Каждому приходит срок На последний свой прыжок. Ты родился, подрастал.. В жизни свой билет достал. Кому
ЖЕНЩИНА – ПТИЦА
ЛЮБИЛА… Любила…нежно, беззаветно, Любила…верно, безответно. Страдала … плакала, рыдала, Страдала… жизнь всю ожидала. Хотела…чуда или сказки, Хотела…милого и ласки. Имела… горе и печаль, Имела… совесть
ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
ВИПУСКНИКАМ Шкільні роки… Швидкі вони й прекрасні: Дзвінки, урок, перерви і свята. Шкільні роки в житті, мов Місяць ясний, Яким вечірнє небо розквіта. Пройшли вони,
КУПАЛЬСЬКА НІЧ
Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий
МАТУСЯ
МАТУСЯ На рідному порозі Матуся нас стрічає. Вона своїх онуків Давно уже чекає. Не їдуть вони довго.. Робота, дача в місті.. Тепер уже ті діти
Петренко Наталія Петрівна
Наталія Петрівна Петренко (Цис) народилася 12 листопада 1961 року у селі Верхосулка Білопільського району Сумської області. Дитинство пройшло у мальовничому куточку на Білопільщині, де свого
Пам’ять
Стоять солдати у сосновій тиші… До них дорога пам’яті лягла. Вона сьогодні всім нам нагадала День Перемоги. А яка його ціна? Роки минають, час невпинно