Души порывы и желанья, Надежда, вера, ожиданье, Стремленья, светлые мечты… Как будто кто-то с высоты Лукаво тешится над нами, Играет, словно шторм с волнами. Об
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Души порывы и желанья, Надежда, вера, ожиданье, Стремленья, светлые мечты… Как будто кто-то с высоты Лукаво тешится над нами, Играет, словно шторм с волнами. Об
I Жили на свете старик со старухой. В старости стало хозяйство с прорухой. Курочку Рябу имели в клети. Больше в хозяйстве шаром покати. Бабушка курицу
Два петуха дрались за зерна. Дрались решительно, упорно. Пока они решали споры, Мышь унесла те зерна в нору. Клялся волк овец не красть, Широко разинув
Космическая эра Чуть приоткрывши тайны мирозданья, Не прекратил свои исканья человек. И накопивши практические знания, Направил в космос мыслей своих бег. Он начал эру космических
Рано ми вмієм любити, Пізно – любов шанувати. М. Луків Різні долі бувають, а дісталась нещасна: в юнака закохалась щиро дівчина красна. Закохалася ніжно, так
Розцвіла на клумбі квітка пізньої весни. Стали квітку забивати кляті бур’яни. Просить квітка:”Перестраньте! не губіть, молю! Та хіба ж у вас немає крапельки жалю? Що
Моя Вкраїно, з рушників хрещатим цвітом, у тім вінку, з любистку, маку й васильків, ти пахнеш чебрецем, і м’ятою, і житом і плачеш дзвонами крізь
В народу мого працьовитії руки, а доля, повірте, сумна. Пишайтеся, діти, пишайтеся, внуки, бо, зрештою, наша вона. Не зможе ніякий народ козарлюгів, як в нашому
,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Не в тому суть, що слово вогняне Змагається з мечем і кулеметом. Відбивається у слові все земне, Без нього не можливо стать поетом. З глибин
Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Бережи природу Степ і ліс, і річка в очереті, Волосся зелені лугів. Панує сонце на планеті. Ставки виходять з берегів. Гуляють птахи на просторах, А