Минають останні дні шкільного життя. Сьогодні їх можна лічити на пальцях, а ще недавно здавалось, що урокам не буде кінця. І це не дивно, адже
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Минають останні дні шкільного життя. Сьогодні їх можна лічити на пальцях, а ще недавно здавалось, що урокам не буде кінця. І це не дивно, адже
Чого там тільки й не було – На ярмарку Іллінському в Ромені Шалені в нас торги були колись, Смішні вистави зовсім без білетів. Дарма собі
Людмилі Ромен Білосніжні світанки за межами білого світу ясним сяйвом зими пломеніють у білих руках. Світло-біла любов білизною пташиного лету серед ясного неба біліє по
Аліна Приліпко. Навчається в 11 класі Пустовійтівської загальноосвітньої школи I – III ступенів імені Петра Калнишевського Роменської районної ради Сумської області. Народилася 09. 04. 1992
МОЄ СЕЛО Моє село, моя колиска, До болю рідне все й святе. По-іншому тут трави пахнуть І сонце світить золоте. Моє село, моє роздолля, Тут
ПРИЗРАК Что ты хочешь, мой призрак, скажи, Может я тебе задолжала ? Только зла на меня не держи, Я от злобы давно устала. По ночам
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ Летять журавлі, курличуть, На крилах весну нам несуть. До себе вони мене кличуть, Бо, може, життя в тому суть: Щоб, часом,
Оглянись и осмысли… Все не спишешь судьбой! Мы порою не искренни даже сами с собой… Делим хлеб, с кем не следует, шлем улыбки врагам, Обстоятельства
Я научусь летать во сне, Пусть даже счастье только снится … Прочитаны судьбы страницы. Ну что нового будет там? Пора. Идём в дорогу мы… Пора.
Ничего не случилось… Всё в порядке, всё в полном порядке. Ничего не случилось, правда. Просто жизни борзая лошадка Снова больно нас кинула в травку Соль
О любви… Любить я никогда не устаю. Любовь дана для нас самих в награду! Бояться и грустить перестаю, Когда она приходит, с силой града. Она нагрянет
Відпускаю минуле Я підіймаю руки до неба І ніякого суму мені більше не треба! Я не шкодую про наше минуле. Ти чуєш? Не шкодую, що