Фоторепортер Роменщини Коли М.Я. Кириченко заходив до редакції газети, то цей день для всіх нас був святом. Бо він обов’язково приносив такі оригінальні знімки, які
Позначка: життєвий досвід
Не отрекайся от себя – медпрацівникам ЦРЛ
Любові вічний подих Присвячується лікарці Золотар О. І. Любові вічний подих Витає навкруги. Він є в моїх долонях І на губах весни. В очах зимових
Отдайте меня в хорошие руки!
Отведена тебе какая роль? Высокую траву колышет ветер И гнёт деревья до земли. Что может быть главней на этом свете? Чтобы спокойно все мы спать
НЕ ІДІТЬ ЗАВЧАСНО
Не уявляється мені душа без тіла… Напевне, це субстанція якась незрима, нечуттєва, замертвіла, безлика, без облуд і без окрас. Душа без тіла – без біди
Самотність
Змиритись і жити, Долі скоритись, Тільки серце у грудях Не хоче цього. Воно кричить, плаче. Воно протестує. Не буде той спати, Себе хто одурить. Не
БАЖАННЯ
НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,