Борис Грінченко укладає словник української мови. «Нет этой мовы, да и быть не может, Не может быть», – із мракобісся чуть. Зловісний погляд, дихання вороже,
Позначка: Вічність
МЕЛОДІЙ ЗОЛОТАВИХ РІЙ
Богданові Островському, бандуристу, який тримає вулик на балконі будинку поблизу Володимирської гірки у Києві. Думки його хвилюють щочасу Про людську долю, про свою країну, Щоб невимовну
Строфи
*** Зима холодным ветром дышит, Душа слезой дождя полна. Во мраке мечется она- Ответы на сомненья ищет. *** С любовью ненависть одна По силе чувств
Вечностью дышит божественный свет
Вечностью дышит божественный свет Древней Полярной звезды. Холод, пронзающий тысячи лет Дремлющей тайной мечты. Свет путеводный потерянных душ, Радости призрачный дым Ровен, спокоен, прозрачен, могуч
Віта Пронь
Народилася в 1987 р. Навчається в СумДУ. Продовжує займатися поетичною творчістю. *** Є в світі прекрасні люди, Що світять із висоти, Зустрінеш – і душу
Олена Марченко
Храм Думка пульсує. Руйнується храм, Рушаться стіни, колони, карниз… Думка пульсує. Не вижити нам, Падаєм, падаєм, падаєм вниз… Руїна в тиші, дикість і спокій, Рожевий