Бурулька іскриться на сонці чарівна, Та, правда, недовго так сяє вона, Бо серце м’якеньке ця має царівна. Як сонце пригріло – лишилась вода. Не віриться

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Бурулька іскриться на сонці чарівна, Та, правда, недовго так сяє вона, Бо серце м’якеньке ця має царівна. Як сонце пригріло – лишилась вода. Не віриться
Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток
Спів Євгена Адамцевича Минуло багато часу відтоді, як чув я його задушевний тонкий голос… Здається, вічність! Отак-бо швидко і невпинно плинуть роки. Було це, пам’ятається,
Муховате Трапилося це ще за часів Київської Русі. Подобалось мандрувати землями одному князеві. А славився він сміливістю, відвагою. Та досить часто показував свою зверхність над
УПАВ ЛИСТОК … Упав листок знесилений і жовтий, Упав багряний – іншого вже сорту, Але і він зневоднений, змарнілий, Хоча на вигляд ще доволі цілий.
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ Чоловік Писання Боже День у день читати став. На дружину він увагу Вже звертати перестав. Не обійме, не пригорне,