Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
Шумят, бурлят, бегут ручьи И перезвоном делятся с тобой. И солнца нежные лучи Нас наполняют добротой. И залежалый прошлогодний снег Под жадными лучами быстро тает,
Ковры узорные нам расстелила осень, И в ритме вальса тихо кружит листопад. Все реже солнце прогревает неба просинь, И под ногами листья падшие шуршат. Ковер
К семидесятилетию со дня рождения Высоцкого. «Но я еще приду по ваши души» На натянутых нервах, Рвясь из всех сухожилий, Шел повсюду ты первый, Словно
Товарищ Маяковский! К черту, слазьте! Зачем вам эта мраморная слизь? Ну разве в этом подлинное счастье- горой стоять на площади живых? Рабочий класс вам памятник
У згустку розуму людини Створили пам’ять ковалі. Вона в роботі щохвилини, Шукає правду на землі. Добро і зло розсортирує, Складе на чашу терезів. Завжди в