Серая осень, серый туман, Брызги дождя стучатся в окошко. Прячется солнце в осенний карман, Становится грустно немножко. Давно улетели у даль журавли, Умолкли ансамбли певучего

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Серая осень, серый туман, Брызги дождя стучатся в окошко. Прячется солнце в осенний карман, Становится грустно немножко. Давно улетели у даль журавли, Умолкли ансамбли певучего
Із-за хмар на колісниці в’їжджає день, Везе вантаж турбот впливових. Чекає люд нових пісень І перемін приємних, нових. День нас будить помахом крила, Космічну мить
Мені подобається світ І все, що в ньому розцвітає. Думок окрилений політ, Який красу життя гортає. Мені подобається звук Пісень душі із ласкою, І веселий
Пожелтел вишнёвый лист, опала слива. Я сегодня, чем богатый? Чем счастливый? Сколько был не одиноким, одиноким сколько был. Но всегда любил свободу. Жизнь по-своему любил.
Свою безумную любовь Я кайлом выжигала. Чтоб боль тебе не принести – Я чувства растоптала. О том, что часто по ночам Я плакала в подушку,
Сучасні поетеси та поети – новітні Прометеї-диваки. До Бога вже добралися ракети, у схеми повдягалися віки. Обтягнута Земля залізним дротом, птахи залізні угорі гудуть. Були