КУХАРЧУК Юрій Васильович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник і учений секретар відділу кам’яного віку Інституту археології Національної академії наук України, заступник голови профкому Інституту.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
КУХАРЧУК Юрій Васильович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник і учений секретар відділу кам’яного віку Інституту археології Національної академії наук України, заступник голови профкому Інституту.
Не кожен із нас мав щастя народитися на землі, де протікають такі журливі, мов материнська пісня річки, серед замріяних долин, крутих берегів, де височать скіфські
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще
Ти стоїш величаво над Сулою на кручі, Рідне місто моє, сивиною покрите. Твою славу вінчають твої землі родючі, І народ наш у праці хвалу воздає!
РОМЕН-ЦВІТ На ромені погадаю, Чи кохання є, чи ні. Доля все розподіляє, Та чи випаде мені? Відриваю пелюстки – Любить чи не любить… Так було
Древня і чарівна земля Роменська виплекала на своїх теренах потужний елітарний потенціал. Благодатний край дав світові цілу низку письменників, художників, музикантів, наукових діячів і інших
На цьому фото зображені останні козаки-старшини роменських дореволюційних сіл. Тоді це був Роменський повіт Полтавської губернії. У центрі – голова Роменського повіту й представник губернської
Ромни – місто обласного підпорядкування з 1962р., центр району, залізнична станція. Розкинулося на правому березі річки Сули ( лівої притоки Дніпра), біля впадіння в неї
Ромни належать до групи найважливіших історичних міст України, заснованих в давньоруський період. Тут збереглося городище Монастирище, що дало назву цілій археологічній культурі (Роменська культура). Протягом
Історія нашого краю пов’язана з іменами людей, які виявили героїзм, відвагу, талант воїнів, командирів і полководців. Особливо ці риси наших земляків розкрились у роки Великої
Не питай, не питай ти даремно, Чи кохаю тебе, чи люблю? Не кажи слів колючих так ревно, Краще пісню, кохана, послухай мою. Почекай, почекай хоч
Стоять на висотах скіфські могили, Притулок знайшли в них скіфські вожді. Блукали ці люди, їх воля манила – Землю любили, гартувались в труді. На моїй