Чого чекає нестаріюча душа? Тепла, любові, ніжності, цілунків; Та ще ліричного красивого вірша, Сюрпризів долі і її дарунків. Тремтить в неспокої від холоду й образ,
Позначка: Вічність
Цвяхи
Бретналі, ґонталі, дахналі… Ґанджовиті, хоч прізвища – цвяші. Нас у долю своєї землі забивають довбешкою фальші. Невситима в’язка мілина, поглинаюча самості міти, де розплескують голови
Все пройде…
Все пройде, любов перетвориться в попіл, Його понесе невгамовність подій. Чудес не буває, мізерний розподіл: Округлений нуль на таблоїді з мрій. І власне розп’яття приречених
Я не можу без тебе заснути
Я не можу без тебе заснути. Чую кроки твої під вікном. Скрипнуть двері від туги та смутку. Коли холод торкнеться чолом. Крила неба у зорянім
Мы похожи с тобой
Я, наверно, всю жизнь к тебе, милый мой, шла, На терновом пути ноги в кровь разбивала… Для тебя одного я любовь берегла, Мне тепла твоего
Звуки шаманського бубна
Чуєш, як б’ються у закутках серця таємних Звуки шаманського бубна, занурюють в транс? Чемно вітається день між прелюдій буремних, Зайве закреслить в чернетках, з’являючись враз.