Сливоока мисливиця звіра із себе виманює, в хитрій руці – кольоровий привабливий спогад і – чорний, загострений, мов капуцин. А мисливське натхнення – що пензель:
Позначка: Вічність
Спогади
Як тільки вітер з заходу війне – Я спогадом лечу на Буковину… Через роки до тебе птахом лину, Ти вже пробач за спогади мене. .
Подвиг скасуванню не підлягає
Життя не щадило Героїв Радянського Союзу батька і сина Соколів із с.Козельного. Та зламати їх було неможливо. Лінія фронту після битви на Курській дузі стрімко
В стихії почуттів
Як добре, коли у житті тебе хтось розуміє, Хоч в кожного доля і думка знайде́ться своя… У вир почуттів поринаєш ти, наче в стихію, Коли
Она красивая была
Она красивая была. И мы ушли встречать рассветы. Все видела одна луна… И улетел я на край света. И годы шли. Шагал вперед. Но снова
Вікна батьківської хати
Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли