Боюсь чужих я “іншомовних” слів, Бува, щоб мову свою я не забула. Ще з молоком я матері відчула Пісень чарівних і колисанок переспів. Боюсь, що
Позначка: українка – найкраща жінка
Той, кого загубили
Той, кого загубили, навчається жити незнайденим… …Безіменний герой у притулку невмисних розмов – він мене не минув, випадково й болюче, мов заїди. І вже ніч
Коли я згадую рідний Ромен…
Де б ти не жив, чим би не займався, а спогади про рідне місто, де ти народився, створюють дивовижну хвилю тепла й любові. Місто Ромен
Кколи іду я рідним містом…
Приємно жити у чистому домі, дворі, селі чи місті. У причепуреній садибі відчуваєш себе по-домашньому спокійно і затишно. Чепуриться нині й наше місто, трудиться на
Мій Ромен
Мій Ромен – герць племен, дзвін стремен, блиск імен… Снить Сула у легендах-лілеях, і каштани та клени незгірше знамен майорять у роменських алеях. Тут життя
Ромен-цвіт на чужині
У Франції, в маленькому порту, Де суша скінчилась, де берег океану – Ніколи б не подумав, що знайду Букетик квітів. Прямо в серці рана Відкрилася,