українка - найкраща жінка | Ромен. Літературно-історичний альманах.

Качели

То вверх, то вниз несут меня качели. Кружится в памяти из детства карусель… Что многое с тобою не успели, Мы наверстать ещё пытаемся теперь. Своё

Дівчата в Україні файні, А хлопці браві козаки. Такі красиві та охайні У всіх роботах мастаки. Прекрасні, ніжні та чудові. Господарі на всі роки. І

Не такая, как все, не такая… Не похожа на всех – ты другая. Совершенна во всём, идеальна И в своём амплуа – гениальна. На подружек

Я так люблю вечірні, ясні зорі На покривалі Божого тепла. І стогін гілочок в саду коли колише Їх вітер біля сонного Дніпра. Я так люблю

Час від часу з тобою не разом, Наше кохання – це сльози та рани. Вмить забуваємо всі образи, Я знову тобі дарую тюльпани. Про тебе

Останься в памяти моей Мужчиной до конца, Хоть ты и не назвал своей И не надел кольца… . Останься в памяти тех дней, Когда любовь